Народи Зарубіжної Європи – карта і склад в таблиці

Для населення сучасної Зарубіжної Європи характерна висока однорідність в плані національного складу. Основна частина проживаючих тут народностей являє індоєвропейську мовну групу. Але реальний етнічний склад регіону досить складний, тому тут часто загострюються міжнаціональні взаємини.

Народи Зарубіжної Європи – карта і склад в таблиці

Загальна характеристика

Населення цього регіону оцінюється приблизно в 700 мільйонів чоловік. Корінні народи Зарубіжної Європи представляють європеоїдну расу. Але протягом багатьох років у силу дії багатьох факторів, сюди активно переселялися представники інших народностей.

Європа багатонаціональна – тут проживають представники всіх існуючих рас. Часто укладаються змішані шлюби.

Фахівці налічують близько 60 народностей в регіоні, тому карта народів Зарубіжної Європи різноманітна. Свою роль у формуванні такого розмаїття зіграли як історичні, так і природні фактори. У будь-якому випадку на рівнинній території проживання великих національних груп було дуже зручним.

Самий різноманітний етнічний склад характерний для Альп, Балкан, де переважають гірські і пересічені зони.

На території Паризького басейну сформувалася французька народність. Німці вибрали в якості основного регіону Северогерманскую низовина.
Народи Зарубіжної Європи – карта і склад в таблиці

Рис. 1. Сім’я в німецьких національних костюмах

Основні мовні групи населення

На території сучасної Зарубіжної Європи знаходитися безліч різних держав. Основна їх маса відноситься до однонациональной групі, коли державна межа співпадає з історично сформованої етнічної.

Серед найвідоміших багатонаціональних держав варто назвати Іспанію, Бельгію, Сербію, Великобританії та Бельгії.

У відповідній таблиці видно, що багато європейських народності говорять на мовах індоєвропейської сім’ї.

Країна

Офіційні та національні мови

Інші розмовні мови

Албанія

Албанська (Shqip, Tosk (Tosk?) – це офіційний діалект)

Діалект Shqip—Gheg (Geg?), грецька, італійська

Андорра

Каталонська

французька, кастильська, португальська

Австрія

Німецька, словенська (офіційний мову в Карінтії), хорватська і угорська (офіційний мову в Бургенланд)

Білорусія

Білоруська, російська

Бельгія

Голландський 60%, французький 40%, німецька — менше 1%

Боснія та Герцеговина

Боснійська, хорватська, сербська

Болгарія

Болгарська

Турецький

Великобританія

Англійська

Валлійська мова (ок. 26% населення Уельсу), шотландський — гельська (ок. 60 000 в Шотландії)

Держава Ватикан

Латинський, італійський

Французька та інші мови.

Угорщина

Угорська (magyar)

Німецька, румунська

Німеччина

Німецька (Deutsch)

Гібралтар

Англійська

Льянито (суміш іспанської та англійської мов), іспанська

Греція

Грецька (ellinik?, варіант койне-демотический)

Турецький (Північна частина Греції)

Гренландія

Гренландський інуктітут (Kalaallisut), датський

Данія

Данська (dansk)

Стандартний німецький

Ісландія

Ісландська

Англійська, нордичні мови, німецька.

Іспанія

Іспанська (espa?ol – варіант кастильського мови) 74%, каталонський 17%, галісійська 7%, бакский 2%

примітка: кастильська мова є державною офіційною мовою; інші мови є офіційними лише в деяких областях.

Ірландія

Ірландська (Gaeilge), англійська

Італія

італійський (italiano)

Кіпр

Грецька, турецька, англійська

Латвія

Латвійська (latviesu valoda)

Литовська, російська

Ліхтенштейн

Німецький

Литва

Литовський (lietuviu kalba)

Польська, російська

Люксембург

люксембурзька (L?tzebuergesch, повсякденна розмовна мова), французька (адміністративний мова), німецька (адміністративний мова)

Македонія, республіка

Македонська 68%, албанська 25%

Мальта

Мальтійська (Malti)

Англійська

Молдова

Молдаванский (фактично –це те ж саме що і румунська),

Російська, гагаузька (діалект турецької мови)

Монако

Французька

Монакський, англійський, італійський,

Нідерланди

Голландський (Nederlands – офіційний мову), фризька (офіційний мову)

Норвегія

Норвезька (нюнорськ і бокмал)

Невеликі групи, які говорять російською мовою

Польща

Польський (polski)

Португалія

Португальська (portugu?s)

Румунія

Румунська (romana)

Угорська, німецька

Російська Федерація

Російська

Сан-Марино

Італійська

Сербія

Сербський 95%, албанська 5%

Словаччина

словацький (slovensky jazyk)

Угорська

Словенія

Словенська (slovenski jezik)

Турецький

Турецький (t?rk?e)

Курдська, арабська, вірменська, грецька

Україна

Український

Фарерські острови

Фарерська, датський

Фінляндія

Фінська (suomi) 93.4%, шведський 5.9%

Невеликі групи, які говорять російською мовою

Франція

Французька (fran?ais)

Хорватія

Хорватська (hrvatski)

Чорногорія

Сербо-хорватська (офіційний діалект — Ijekavian)

Чехія

Чеська (cestina)

Швеція

Шведська (svenska)

Невеликі групи, які говорять російською мовою.

Швейцарія

Німецький 63.7%, французький 19.2%, італійський 7.6%, романш 0.6%

Естонія

Естонська (eesti keel)

Російська, українська, фінський

До індоєвропейського належать такі мовні групи:

  • Німецька (представлена англійською, норвезьких, німецьких і датських);
  • Кельтська (ірландська);
  • Романська (французька, португальська, італійська, румунська);
  • Балтійська (латвійський, литовський).

А також у регіоні популярні слов’янські мови. Їх підрозділяють на:

  • Східні – російський, український, білоруський;
  • Південні – сербська, словенська;
  • Західні – чеський і польський.

На території сучасної Зарубіжної Європи проживають люди, які говорять на таких унікальних мовах, як фінська, грецька, албанська. Вони сильно відрізняються від традиційного для Європи говірки.

Народи Зарубіжної Європи – карта і склад в таблиці

Рис. 2 Карта народів Зарубіжної Європи

Сьогодні в Європі велика частина населення чудово володіє німецькою мовою. Він є основним для шести держав цього регіону і є державною не тільки для Німеччини.

Формування етнічного складу

Етнічний склад європейського населення формувався під дією багатьох факторів. Але основну роль зіграли міграції, які охопили цю територію в період з 16 по 20 століття. Це відбувалося переважно з-за впливу політики.

Так, люди масово почали емігрувати на європейську територію з-за трапилася в 1917-му році в Росії революції. Тоді своє первісне місце проживання змінило більше двох мільйонів чоловік. З того часу майже в кожній європейській країні є російська діаспора.
Народи Зарубіжної Європи – карта і склад в таблиці

Рис. 3 Іноземні студенти

У більш ранній період населення змінювало місце проживання за руйнівних воєн. З причини постійних бойових дій на території тієї чи іншої країни, генофонд сучасної Європи дуже розрізнений і багатонаціональний.

Що ми дізналися?

У сучасній Зарубіжній Європі проживають представники різних народностей світу. Різноманіття мов Зарубіжної Європи ріднить приналежність до єдиної мовної сім’ї – індоєвропейської.

Тест по темі

Нові тестыБудь в числі перших на дошці пошани

Сподобалася стаття? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам