Гарні вірші про троянди для дітей і дорослих

Напевно, не багато знайдеться людей, які не вважали б троянду королевою серед квітів. Саме чарівне і ніжне творіння самої природи. А зараз і людини. Адже люди створили багато інших сортів, відтінків пелюсток троянд.

Цій квітці вже тисячі років і майже стільки ж про троянди ходять легенди. Її оспівують у своїх віршах поети, складають мелодії музиканти. І наша добірка сьогодні віршів про троянду: коротких, красивих, про червону, білу, жовту, чорну, сучасних і відомих поетів-класиків.

Що шепочуть троянди з ранку…

Короткі, гарні вірші про троянди

***

… Про дивну троянди без шипів
Давно твердять у віршах і прозі;
Здавна ми молимо богів
Відкрити нам шлях до чудової погоди…
Вільям Шекспір

***

Що шепочуть троянди з ранку,
Прокинувшись ранковою порою?
Дякують свою долю,
І стан спокою?

За красу ми любимо троянди,
Їх дивний запах, аромат
Радість приносять людям,
Їм дарують, скороминущий погляд!
Олег Єсін

***

Що говорить нам троянда,
У букеті іль одна?
Гідна вона прози,
Віршів і полотна.
Художники, поети,
Їй співають пісню, хвалу.
Для милих дам букети
З прекрасних троянд несуть.
У них палкі признанья,
Що краще всяких слів.
Адже троянди, як посланье,
Зустрічай, прийшла любов!

***

Ось роза, всіх кольорів цариця,
Блищить рум’янцю красою,
Як травневого ранку зоряниця,
І дихає солодкою навесні
Борис Федоров

***

Троянда – символ досконалості,
Мудрості й чистоти.
Визнано її верховенство,
Серед квіткової строкатості.
В пелюстках зберігає цариця,
Таємницю ніжності, любові.
Кожен може насолодитися,
Еталоном краси.
Троянд букет – зачарування,
Дарує символ кожний колір:
Червоний – шлях до любові, признанье,
Білий – чистота заповіт.

***

Троянда – вона, як жінка,
Ніжна, ніжна, сором’язлива,
Струнка, часом загадкове,
У своїй красі, просто казкова!
Палає любов’ю прекрасною,
Значить, цвіте червона троянда.
Ранима, довірлива, з мріями,
Якщо колір пелюсток її рожевий.
Шипи, як захист від брутальності.
Горда і наповнена мудрістю.
Чиста, непорочна, божественна.
Біла троянда і жінка.

***

Виділяють троянди, в чудовому кольорі,
Божественний Аромат в саду,
А зоря ліниво, на світанку,
Їх уста лобзает на увазі.

Дивний запах у заростях кочуючи,
Над красою принадно кружляє.
Зграйка бджіл нектар бажаний відчуваючи,
Над квітами радісно дзижчить.
Козаків Микола

***

В склянці з темного скла
З-під імпортного пива
Червона троянда цвіла
Поважно й неквапливо.
Історичний роман
Складав я потроху,
Пробиваючись як туман
Від прологу до епілогу.
Булат Окуджава

***

Звати мене трояндою.
Прийміть мене,
Я дуже духмяна (
І кольором ніжна.
За кольором і ім’я
Таке мені дали
І навіть царицею
За пишність прозвали.

Омар Хайям. Короткі вірші про троянду

***

Хочеш зачепити розу – рук висікти не бійся,
Хочеш пити – з похмілля хворым злягти не бійся.
А кохання прекрасної, трепетною і пристрасної
Хочеш – даремно серце спалити не бійся!

***

Хто ніжну троянду любові прищепив
До порізів серця, – не марно жив!
І той, хто серцем чуйно слухав бога,
І той, хто хміль земної насолоди пив!

***

Наш світ – алея молода троянд,
Хор солов’їв, прозорий рой бабок.
А восени? Безмовність і зірки,
І морок твоїх розпущеного волосся…

***

Роза мовила: «Ох, мій сьогоднішній вигляд
Про божевілля, по суті, моєму говорить.
Чому виходжу я в крові з пуп’янка?
Шлях до свободи крізь терни часто лежить!»

***

Пристрасть до тебе порвала одяг троянд,
В ароматі твоєму є дихання троянд.
Ти ніжна, блискітки поту на шовковій шкірі,
Як роса чудовий мить розкриття троянд!

***

В сад я в гіркоті вийшов і ранку не радий,
Розе співав соловей на таємничий лад:
«Покажись з бутона, радуйся ранку,
Скільки дивовижних квітів подарував цей сад!»

***

Зелень, троянди, вино мені долею дано,
Немає, однак, тебе в цьому сяйві весни!
Без тебе мені ні в чому не знайти розради,
Там, де ти, – мені інші дари не потрібні!

***

З вологої троянди ти, скинувши сором’язливий покрив,
Принесла мені сум’яття у вигляді дарів.
З волосок твоя талія! Лик покажи мені!
Я як розплавлений віск і до страданьям готовий!

***

На трояндах блистанье роси новорічної чудово,
Улюблена – найкраще творіння Господнє – прекрасна.
Жаліти минуле, лаяти його мудреця?
Забудемо вчорашнє! Адже наше сьогодні – чудово.

Шлях кожного з нас Господь устлал трояндами, але ми, то біжимо стрімголов і нічого не бачимо далі свого носа, то буваємо до всього сліпі і тому, часом, наступаємо на шипи.
Розбицька Наталія

Як хороші, як свіжі були троянди…

Вірші про троянди відомих поетів-класиків

Як хороші, як свіжі були троянди…

Як хороші, як свіжі були троянди
В моєму саду! Як приваблювали погляд мій!
Як я молив весняні морози
Не чіпати їх холодною рукою!

Як я беріг, як я плекав младость
Моїх квітів заповітних, дорогих;
Здавалося мені, в них розквітала радість,
Здавалося мені, любов дихала в них.

Але в світі мені явилася діва раю,
Чарівна, як ангел краси,
Вінок з троянд шукала молода,
І я зірвав заповітні квіти.

І мені квіти у вінку ще здавалися
На радісному чолі красивіше, свіжої,
Як добре, як мило соплетались
З душистою хвилею каштанових волосся!

Та заодно вони цвіли з дівчиною!
Серед подруг, серед танців і бенкетів,
У віночку з троянд вона була царицею,
Навколо її вилися і радість і любов.

В її очах – веселощі, життя полум’я;
Їй щастя довгий обіцяв, здавалося, рок.
І де ж вона?.. У цвинтарі білий камінь,
На камені – троянд моїх завянувший вінок.
Іван Тургенєв

Старовинні троянди

Старовинні троянди
Несу, самотній,
В снігу і в морози,
І шлях мій далекий.
І тієї ж тропою,
З мечем на плечі,
Йде він за мною
В туманному плащі.
Іде він і знає,
Що сніг вже зім’ятий,
Що там догоряє
Останній захід
Що мені немає результату
Всю ніч безперервно,
Що більше свобода
За мною не піде.
І де, запізнілий,
Сыщу я нічліг?
Лише троянди на талий
Падає сніг.
Лише сльози на червоний
Падає сніг.
Сумуючи смертельно,
Допомогти не можу.
Він троянди безцільно
Затопче в снігу.
Олександр Блок

***

Хлопчик троянду побачив,
Троянду в чистому полі,
До неї він близько підбіг,
Аромат її впивал,
Милувався досхочу.
Троянда, троянда, червоний колір,
Роза в чистому полі!

«Роза, я сломлю тебе,
Роза в чистому полі!»
«Хлопчик, уколю тебе,
Щоб пам’ятав ти мене!
Не стерплю я болю».
Троянда, троянда, червоний колір,
Роза в чистому полі!

Він зірвав, забывши страх,
Троянду в чистому полі.
Кров алела на шипах.
Але вона – на жаль і ах! –
Не врятувалася від болю.
Троянда, троянда, червоний колір,
Роза в чистому полі!
Йоганн Вольфганг фон Гете
(Переклад Усова Д.)

Дув північ. Плакала трава…

Дув північ. Плакала трава
І гілки про недавню спеку,
І троянд, прокинувшихся ледь,
Стискалося серце молоде.

Стояв похмурий тінистий сад,
Забувши про спів голосистом;
Лише соловьихи боязких чад
Хрипливым подзывали свистом.

Пройшла пора закоханих мрій,
Навіщо ще чекати марно?
Але раптом один коханець троянд
Заспівав так яскраво, беззавітно.

Прощай, соловушко! — І я
Готовий на мить воскреснути теж,
І пісня твоя остання
Всіх весняних пісень мені дорожче.
Афанасій Фет

Троянди

Виблискуючи, хмари прилягали
В блакиті полум’яного дня.
Дві троянди під вікном розкрилися –
Дві чаші, повні вогню.
У вікно, у прохолодний сутінок будинку,
Дивився зелений спекотний сад,
І сіна задушлива знемога
Струила солодкий аромат.
Іноді, звучний і важкий,
Високо в небі гуркотів
Громовий гул… Але співали бджоли,
Дзвеніли мухи – день сяяв.
Іноді шумно пробігали
Потоки зливи блакитних…
Але сонце і блакить блимали
У дзеркально-хиткому красі їх –
І день сяяв, і мліли троянди,
Головки млосні клоня,
І улыбалися крізь сльози
Очима, повними вогню.
Іван Бунін

Є чудова троянда…

Є троянда дивна: вона
Перед изумленною Киферой
Цвіте рум’яна й пишна,
Благословенна Венерою.
Вотще Кіферу і Пафос
Мертвит подих морозу –
Блищить між хвилинних троянд
Нев’януча троянда…
Олександр Пушкін

Відриваючи пелюстки, ніколи не пізнаєш красу троянди.
Ентоні де Мелло

На трояндах сріблиться іній, застигли краплини мрії

Гарні вірші про троянди

***

Лежала троянда на снігу… Жива…
Дихала пелюстками на вітрі…
Звідки ти? Так, красу втрачаючи,
Поспішав з букетом в свято, уранці?

А, може бути, відчувши образу
Від фальші слів, жбурнув тебе у серцях
Той, для кого любові надія, видно,
Вмить зникла і перетворилася на прах

Іль юне, чарівне созданье,
Несучись на крилах радості весни
Все в опьяненьи першого побачення
І вірячи, що збуваються ті сни,
Випадково обронило, не помітивши
Був так великий подарований букет
Прекрасних троянд (і, здається, на світі
Квітів красивіше не було і немає)

Але, якщо ти покладена рукою
Непохитною, як почуттів пішли знак?
І поховала любов ти під собою
Втрачену?.. Якщо це так?

Я бачу, як сніжинки, опускаючись,
Так швидко тануть в пелюстках твоїх,
Сльозами темно-червоними стікаючи…

Лежала троянда…
Мовчки…
Вітер стих
Матвєєва Тетяна-Рига

На трояндах сріблиться іній

На трояндах сріблиться іній,
Застигли крапельки мрії –
Мені чомусь все ж сниться,
Що оживуть ці квіти …

Таку красу звичайно,
Не можна морозом знищити,
Квіти завжди будуть турбувати –
Тобі дарувати хочу їх вічно! …

В долонях троянду я зігрію,
Щоб став росою знову іній –
Мрією по дали темно синій,
У лазурний рай вкрасти посмію!..
Зайченко Володимир

***

Чому так солодко пахнуть троянди,
Приносячи сум’яття в серця?
Аромат квітів народжує мрії,
Душу розбурхує без кінця.

Скільки шарму, принади, вишуканості,
Скільки сили в царственном квітці!
Лише шипи – захист зони ризику –
Залишають свій слід на руці.

Рожевий букет прекрасний свіжий
Захоплює і хвилює кров.
Тільки квітковий аромат, ніжний
Лише в саду готовий дарувати любов.
Лаврова Тетяна

Вибирав хлопчисько троянду обережно

Вибирав хлопчисько троянду обережно,
Так, щоб інші не пом’яти,
Продавщиця тривожно глянула:
Допомагати йому чи не допомагати?

Тоненькими пальцями в чорнилі,
Натикаючись на квіткові шипи,
Вибрав ту, яка розкрила
З ранку сьогодні пелюстки.

Вигрібаючи свою дріб’язок з кишень,
На питання – кому він купував?
Збентежився якось дуже дивно:
«Мамі…», ледве чутно прошепотів.
День народження, їй сьогодні тридцять…

Ми з нею дуже близькі друзі.
Тільки от лежить вона в лікарні,
Скоро буде братик у мене.
Втік. А ми стояли з продавщицею,
Мені за сорок, їй – за п’ятдесят.
Жінками варто було народитися,
Щоб ось таких ростити хлопців
Олена Гілева

Зимові троянди

Коли за вікнами зима
І скована земля морозом –
Нам всім так хочеться тепла,
І щоб цвіли від Щастя троянди.

Щоб погляд у погляді розквітала
Романтикам даруючи закоханість.
І щоб душа в сивий січень
Весни дарувала окриленість.

Щоб навіть той, хто не писав,
Раптом склав улюблену пісню.
І так слова в ній підібрав,
Щоб назавжди залишитися разом.

Щоб музика Серцевих струн
Звучала вальсом замість хуртовини.
А люди, навіть в холоди,
Ласкаво дарували б один одному !..
Анатолій Палихов

Вірші про білі троянди

***

Біла троянда як ангелок,
Напевно, такий от квітка
Тільки в раю і буває,
Світла вона додає.
А якщо її пелюстки
В’януть і обсипаються,
Тут же в білі крила
Ангела перетворюються.

Біла троянда…

Вірші нестримно творять
Про троянду червоної, молодий.
Але все сторожко мовчать
Про троянду тихою, крижаний.
Вона білим-білим-біла!
Але не хуртовина її звила,
І не скував в ночі мороз,
Вона — з цих троянд.
Але білій нежью так чиста
Так непорочна серед куща,
Хоч озирнись та преклонись
І до потемків їй молися…
Тетяна Смертина

Біла троянда

Вона мені кричала:
«Не смій чіпати!
Я – оксамитом сиплю всю ніч.
Тобі
Про оксамиті місячному мріяти,
Проста селянська дочка!»

«От дурна! –
Я їй кричала у відповідь, –
На твій пелюстковий пасьянс
Невже проміняю я царственість років
І тіла молочний атлас?!»

І так ми лаялися всю ніч,
Як в тісному бараку сусіди.
Ну, я-то – селянська дочка!
Вона-то – махрова леді…
Тетяна Смертина

Вірші про червоні троянди

Червоні троянди на білому вікні,
Наче горіли в яскравому вогні,
Немов дивилися прямо в очі,
Наче хотіли щось сказати…
Юрій Шмідт

***

Расплескалось поле червоних троянд,
Зачарований ними небосхил,
Заблищали краплини ніжних ріс,
Ангелів позначили прихід.
Лариса Кузьмінська

Темно-червона троянда

Мені обіцяє чудеса
Темно — червона троянда,
На бутоні роса,
Наче дівочі сльози,
Аромат пелюсток
Ніжно душу хвилює…
Твій задумливий погляд
Моє серце чарує.

Я не буду дарувати
Цю троянду на пам’ять,
Щоб зберегти кохання
Негасимое полум’я;
Засушу пелюстки,
Коли троянда зів’яне,
Мені про нашу любов
Вона пам’яттю стане…
Людмила Полянкина

Про, червона троянда!

Про, червона троянда! Ти – символ пристрасті,
Красуєшся ти гордо серед інших квітів,
Ти – символ щедрості душі і символ щастя,
І той, хто дарує троянду – дарує любов!

Не втомлююся я милуватися червоною трояндою,
Дивовижною ніжністю атласних пелюсток,
І той, хто дарує цей прекрасний квітка –
Той дарує душу, серце і любов!

Зветься троянда королевою недарма,
Вона – найпрекрасніша із квіток,
Адже троянда – кращий святковий подарунок,
Звичай цей до нас прийшов з глибини століть…
Людмила Шарова

Вірші про жовті троянди

Троянда жовта…

Троянда жовта, як ти красива,
Хоч і трохи сумний твій колір!
Він сумом в мені мовчазно
Залишає магічний слід.

Троянда жовта, ознака розлуки…
Хто сказав, що розлука – жовтий?
Щось колешь ти боляче мені руки?
І тебе хтось зрізав з куща…

Троянда жовта що ти принесла?
Що мовчиш, таємниці чиїсь зберігаєш –
Не любов останньою заходи?
Чому груди мою бередишь?

Що ж, візьму тебе, троянда, такою.
Жовтизна заманила мене.
І ти тепер стала тією мрією,
Що зберігаю від колишнього вогню.

Я сподіваюся, що станеш ти червоною,
Принесеш мені любов і спокій,
І любов мереживним покривалом,
Нехай прикриє мене душу собою
Григорій Тер-Азарян

Жовті троянди

Мені оберемки жовтих квітів,
Дарує самий рідний чоловік
Від душі і без зайвих слів,
Тридцять років він моя половина.

Хто таке міг придумати
Ніби жовті троянди до розлуки?
Красу нашу створив Бог,
Хіба він міг придумати борошна?

Я зовсім не вірю в кольори.
І дуже люблю жовті троянди.
Сонця колір – моя мрія,
Від тепла не бувають сльози.

Збираю, квітів у нас море,
Всі відтінки є на планеті
І не вірю, що наше горе
Полягає в жовтому кольорі
Зінаїда Савило

В день народження

Сьогодні вранці сонце всміхалось,
Цілуючи слід срібної роси,
Його подих на мить затримався,
На жовті троянди чудової краси.

Квітка чарівний зачаровує погляд,
І сонце як невидимий художник,
Вплітаючи нитки в золотий візерунок,
Розфарбовує троянди обережно.

П’янкий аромат хвилює кров,
Ніжні бутони приховують чиїсь таємниці,
Але, якщо серце відчуває любов,
То значить, дарують троянди не випадково.
Катерина Вальтер

Вірші про чорні троянди

Чорна троянда

Чорна троянда — осколок забуття,
Лик самотності в солодких мріях,
Чорна троянда — тих снів відображення,
Снів, що несли безмежність і страх…
Чорна троянда на святі смерті —
Принадність застигла примарних мрій,
Чорна троянда на старому портреті —
Пам’ять забуттю відданих сліз…

Чорна троянда з саду фантазій,
Жалобний оксамит — її пелюстки,
Чорна троянда, роса з алмазів —
Блиск і вишуканість смертної туги…
Чорна троянда на книзі заборон —
Таємниці, прихованої навіки, друк,
Чорна троянда — питання без відповіді,
Пошук закінчений, щоб знову почати…

***

Ти чорна троянда — провісниця ночі,
І оксамит твоїх пелюсток крижаний…
Чорніє і плаче і щастя не просить,
Написане бути самотньою зіркою…

Твої пелюстки чорний морок пестить,
По жилах тече дьоготь чорний густий.
В душі чорної троянди кристали сяють,
Вона холодна… Серця стук холостий…

І чорна кров в капілярах застигла,
І біла шкіра тонка як батист…
Про щастя своєму вона забула,
Історія пристрасті чиста, немов аркуш.

Кого ти полюбиш, про чорна троянда,
Про кого будеш плакати нишком в ночі…
Але це вже не прочитана проза,
Захочеш — сама на дозвіллі прочитай!..
Степанова Валерія

***

На чорній планеті похмурій
Є поле диких чорних троянд —
Їх колір темніше за все на світі,
Шипи небезпечніше всіх скалок.

В променях полуденного сонця
Над полем стелиться лише пітьма.
Увесь світ у вогні, ніби в бронзі,
А в полі вічна зима.

Квіти в тому мороці виростають,
Чорніють, міцніють день за днем,
І льодом планету вкривають —
Той лід не тане під вогнем.

І немає сумніше картини,
Чим поле диких чорних троянд…
З боку її не видно,
Адже полі — життя, а троянди — злість.

В моїй душі тільки троянди цвітуть і пахнуть… Спасибушки мою Садівнику!

З любов’ю троянди вибирав, щоб подарувати своїй коханій…

Вірші про троянди і любов

Троянди на снігу

З любов’ю троянди вибирав,
Щоб подарувати своїй коханій…
Він довго на морозі чекав,
Тримаючи їх трепетно, для милої.
Букет, приховуючи на грудях,
Він зігрівав своїм диханням,
І червоні троянди кохання
Були сповнені благоуханьем…

Але щось видно не зрослося,
Любов її була – забавою! –
Не судилося!.. Та не збулося…
І почуття, як отрута.
Він від зради в коханні –
За крах надії і втрату –
Всі почуття свої кращі
Заховав в серце, і – «Не вірю!».

Діставши з презирством букет,
Який зігрівав з любов’ю
Біля серця, викинув їх у сніг,
В заметіль пішовши зі своїм болем…
Лежали троянди на снігу,
Червоніли, наче плями крові,
І вмирали, як у маренні,
Ні в чому невинні, від болю…

Коли ви даруєте букет
З червоних троянд, як символ пристрасті,
З погордою не кидайте в сніг –
Провини їх немає у вашому нещастя.

***

Як ніжно троянди розквітли
В моєму саду часом осінньої.
Так відірвалася від землі
Душа моя в одну мить!

Любов так ніжно зацвіла
І розпускається квітами.
Вона давно в душі жила.
Від бід її оберігала.

І ось тепер квітка любові
В саду моєму пахне.
В душі лише ніжність говорить,
І серце в щастя тихо тане…
Киричук Ірина

Вишневі троянди

Троянди вишневі — пристрасть і вогонь,
у старому кафе розстеляється вечір,
Ти мене за руку ніжну чіпай,
Нехай боязкий вечір — не вічний.

Нехай за дверима непроглядна темрява.
Час біжить невпинно.
Троянди вишневі. Завірюха. Зима
В серці живе постійно.

Але в цю мить, пізній вечір у кафе,
Звуки рояля забирають…
Щось трапляється там -далеко.
Хтось відповість і запитає…

Троянди вишневі у вазі великий
Статно стоять, але обдурять.
Ти тікаєш до іншої. Ти — не мій.
Троянди вишневі в’януть…
Ольга Тиманова

Не може бути злим той, хто так любить троянди.
Робін Маккінлі

Напевно, прекрасніше троянди, квітів на землі – не знайти!

Вірші про троянду для дітей

***

На клумбі розпустився
Вогненна квітка
Троянди оселилися,
Ось їх куточок!
Листя зеленіша не буває
І квітів красно, не саджають
Тільки чому зривати їх,
Нам не дозволяють?

Трояндочки

Поставили трояндочки в банку,
Щоб пахли вони і цвіли,
І життя наше щоб прикрашали,
Але, щось вони зів’яли.
А викинути – теж мені шкода,
Така була краса!
Бордова, червона, строката…
А раптом винна спека?
І дивні думки приходять,
А, може, ще розквітнуть?
Але, що вмирає в природі,
Назад вже не повернути.
А, може, купити мені їх знову?
За довгі стебла нести
Бордову, червоне, строкате…
І знову захоплюватися в дорозі.
І пальцем їх оксамит помацати,
Закручені їх пелюстки.
Напевно, прекрасніше троянди,
Квітів на землі – не знайти!
Л. Капленкова

***

Звати мене трояндою.
Прийміть мене,
Я дуже духмяна (
І кольором ніжна.
За кольором і ім’я
Таке мені дали
І навіть царицею
За пишність прозвали.

***

Це вам не просто троянда,
Не боїться морозу,
Але не любить манної каші.
Ця Троянда – наша донька.
Роза троянду рвати ходила,
Роза Троянду занозила.
Дмитро Пінський

Пропонуємо почитати на сайті статті про квіти:
Цитати про квіти
Загадки про квіти
Вірші про проліски
Вірші про ромашках
Вірші про дзвіночок
Вірші про кульбабу

Подивіться чудове відео. Просто троянди і красива музика.