Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Осінь… Для мене вона, як примхлива дівчинка. То посміхнеться, то заплаче, то візьме і відвернеться, то ніжно хихикає і нашіптує теплі слова на вушко. Ой, дівчина яка славна! Зі своїм точно характером.

А з іншого боку, це мудра жінка, яка йде вперед без обмежень і рамок. Вона вміє відчути всю осінню магію і красу, насолодитися радощами і мудрістю життя, побачити в усьому глибину, недоступну для інших. Вона розуміє життя, розуміє інших, розуміє себе.

І напевно, саме тому осінь для мене – особливий танець душі…Такий пустотливий і яскраво-різнобарвний, як наша примхлива дівчинка, і такий чуттєвий, самодостатній, еротичний, як наша мудра жінка. Адже тільки вона може почути в ній особливу мелодію. Почути звук скрипки в жовто-червоному різнобарв’я і звуки фортепіано в падають під ноги і злітають шлейфом листі.

Осінь не обдуриш. Вона знає, хто ми є насправді, і показує нам це. В яскравих листках, на водній гладі, на вузьких стежках і великих магістралях – скрізь ми бачимо наші відображення. Хто я? Краса!

Давайте почитаємо красиві, душевні вірші про осінь сучасних поетів, які чіпають до глибини, до сліз, про осінь, жінку, любов і осінній настрій.

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Залишаючи позаду літо, осінь іде не поспішаючи

Короткі і гарні вірші про осінь

***

…Ах, скільки барв у палітрі осінньої!
Радість – для погляду, в захваті – душа.
В калюжах милуючись своїм отраженьем,
Крокує Осінь. І як хороша!..

***

Душа, як Осінь… Хтось ходить по Алеї,
Листя букети Збирає і Співає…
А хто-то з Парасолькою, одягнувшись Тепліше,
Від Ніжної Осені холодних дощів чекає.
Ірина Самаріна-Лабіринт

Осінь

Залишаючи позаду літо,
Осінь іде не поспішаючи
У плаття жовтого кольору,
Кольору смутку душа.
В осені хочеться бути…
Як ковдрою, сховатися тишею
І мріяти, і повітря свіже пити,
Осіннім духом насолодитися…

***

Слідом за літом
Осінь йде.
Жовті пісні
Їй вітер співає,
Червону під ноги
Стелить листя,
Білою сніжинкою
Летить у блакить.
Володимир Степанов

***

В моїй душі… як у цієї осені,
Тіней і світла круговерть:
Є навіть листя, щоб скинути їх,
Є навіть крила, щоб злетіти…
Ольга Зоря

***

Ви тільки погляньте, що є у мене:
Чарівні фарби поточного дня.
Вони під осіннім променем золотяться.
Вони облетять, але не треба боятися
І думати не треба, що буде потім,
А тільки купатися в дощі золотом.
Лариса Міллер

***

Не сумуйте, люди. Літо в минулому.
Осінь нас привітно зустрічає.
Думайте більше про хороше.
Нехай печалі під дощем розтануть.
Сергій Слободенюк

***

Помедли, осінь, не поспішай
Розмотувати свої дощі,
Свої тумани розстеляти
На хиткий річкову гладь.
Помедли, осінь, покажи
Мені жовтих листя віражі,
Дай переконатися, не поспішаючи,
Як тиша твоя свіжа
І як бездонна неба синь
Над полум’ям осін…
Л. Татьяничева

***

Це осінь, листопад і предзимье –
Час чаю і теплих речей,
Різних думок, іноді зневіри,
Різнокольорових парасольок і плащів.

Потрібно просто прийняти все як даність,
Не намагаючись впливати на це:
Днів осінніх трохи залишилося
До зими… — треба перечекати.
Ірена Буланова

Я люблю ранню осінь. У цей час здається: все ще буде добре.
Тетяна Дороніна

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

У осені особлива смуток…

Красиві, душевні вірші про осінь, вересень і осінній настрій

***

Ранковий туман стоїть стіною.
Траву роса вже посеребрила.
Полів дозрілих зашумів прибій.
Засентябрило! Так, вже засентябрило…
Довші ночі, тихіше вечора.
Схилили гілки тополі понуро.
Від літа не залишилося і сліду.
Засентябрило! Так, вже засентябрило…
У осені особлива смуток.
В її очах смуток-туга застигла.
Вона Єсеніна читає напам’ять.
Засентябрило! Так, вже засентябрило.
Виблискує позолотою світанок.
Дивиться в віконце винне, мило.
Зібрала осінь пізніх айстр букет.
Засентябрило! Ох, засентябрило…
Галина Угрюмова

***

Ще вересень, ще не осінь,
Лише дощових днів смуга,
Ще свої одягу скинуть
Широколисті ліси,
З берези золото осипле,
Пройшовшись уздовж поля, ветродуй,
І буде заморознем випито
Роси тремтячий поцілунок.

Але десь біля повороту
Природа раптом обдарує днем,
Де синь і позолота,
Де гулок ліс і світлий будинок.

Там час кленовий лист носить –
Він в’ється, ніжністю горя,
Я думаю – ще не осінь,
Ще початок вересня!
Тетяна Кузовлевим

***

Кажуть, що осінь – це смуток?
Руда, холодна розплата.
Дощ іде – сльозинки, ну і нехай,
Ти не вір, що осінь винна.

Вітер обриває жовтий лист,
Літо так змінює свої сукні,
Слухати вітерця осінній бриз,
І продрогнув, хочеться в обійми.

Ми станцюємо з нею останній вальс,
І піде не потрібне сумнів,
Хай сяє барвами для нас,
В душах настає захват.
Наталія Скурятина-Калашникова

Анестезія

«Між беріз і сосен тихо блукає осінь»,
Підводячи підсумки вогняних втрат.
Зітхне сумно, то заспіває прощально,
То сльозою проллється в руду постіль.

Віялом голок анестезіолог
Притупляє почуття парках та садах.
Допомагає осінь лист останній скинути,
Приспати природу до зимових холодів.

У нашому житті теж, як-то все схоже,
Відчуваєш шкірою: скінчилася спека,
Відлітають листя, оголюючи думки
І струмує осінь з кінчика пера…
Олександр Тарадов

Осінь

Як примарно і похмуро, і дивно.
Всюди запах пригорелой зопрівали.
Ще вчора листя багаття горіли,
А нині попелом впали бездыханно.

Тремтять під вітром мережі павутини
Серед кущів, чорніючих гротескно.
І нудні думи, холодні і прісні,
І немає просвіту в життєвій рутині.

Світанки пізнього, в завеси туману,
Дощі густі поглиблюють калюжі.
Хвора природа, восени недужит.
І ми чекаємо літа, як пустельник манни…
Буличова Олена

***

Осінь. Здрастуйте, Ваша Високість!
Запах у Вас мого самотності,
Причепурилися у жовтень і вітер,
Тихо сумуйте дощами про літо.

Осінь. Доброго дня! Ваше сяйво –
Немовби народжене серцем дихання –
Разворошило в мені все колишнє,
Під руку з Вами – нас вже двоє…

Ось вже знову скоро стемніє,
Ще мені під ранок навіє
Дощ з ранньою сивиною
І самотність з запахом осені…
Ганна Абакумова

Добре, є осінь, вона ніжно і акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук у кишенях, глінтвейну вечорами і приємною меланхолії…
Ельчін Сафарли

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Моя осінь тиха… Незважаючи на пориви вітру

Гарні вірші про осінь, що зворушують до глибини душі, до сліз

***

Знаєш, друже мій, життя прекрасне,
Навіть, якщо осінь на дворі…
В житті все дається не марно
І дощі…у холодному вересні…
Солодкий кава вранці… теж не даремно…
Значить, хто щось любить солодощі твоїх губ…
Не марна ніч…потім буде Ясно…
Не марна ніжність чиїхось сильних рук…
Не буває просто…життя, вона загадка…
Не даремно Богом нам з тобою дана…
І дорога життя не буває гладкою…
Не завжди буває сладкою Доля…
Але нарікати не треба…просто посміхнемося
Новим заходу…сонячним променям…
І Душею тихенько неба ми торкнемося…
Це все від Бога…це тільки нам…
Галина Воленберг

Осінній вальс

Осінь… В який раз
Пишуться ці рядки
Осінь… Сумний вальс
Листя. Дощів докори…

Сумно… Мовчить душа,
Плачу про щось таємне.
Думки, шарудячи листям,
У вальсі надзвичайному…

Осінь… Пора дощів,
Осінь – пора підрахування…
Клинами журавлів
Вдаль пливе щось…
Андрій

***

Осінні фарби, осінні дні…
Знову грона горобини як горять вогні…
Сяють вони, порожнистих зарницей,
І пам’ять хвилюють улюблені особи…
А серце стискає в тривозі печаль,
Душа стрепенулась і проситься вдалину…
Туди, де за просинью прожитих років
Очима улюбленої горить ніжний світло…
А в гронах горобини не гаснуть вогні,
Як промінчики щастя колишнього вони…
Осінні фарби, осінні дні…
Знову грона горобини як горять вогні…
Валерій Козлов

Моя осінь тиха…

Моя осінь тиха…
Незважаючи на пориви вітру…
У ній є все: і туман і дощі…
І політ хмар… і тоненькі промінчики світла…
І шепіт прощальний кружляє листя…
У ній є все: розставання… зустрічі…
Перших ранкових холодів туга…
Люди є… після яких «легше».
Та інші… втрата яких «невелика».
Моя осінь… на диво спокійна…
Немає метань душі… тепла… що минуло…
Я всьому кажу «дякую» і «спасибі досить».
Відцвіла… значить так тому бути судилося…
І зими… з її довгими вечорами…
Не боюся… адже вона не вічна…
Неминуче зі смиренням приймаю…
Оксана Зет

Нагадай, осінь, музику вітрів

Нагадай, осінь, музику вітрів, Зіграй мотив – простий і геніальний, Як ти вмієш – все без зайвих слів, Світло, урочисто і трохи сумно.

Малюй дощами ніжність на вікні, що Стікає краплями в долоні, Будь милосердна і тепла до мене, Негода нехай очі сльозою не чіпатиме.

У вогні осінніх жертовних багать Спалюючи вмираючі листя, Бережи тобі властиве добро І мудрість старих, не забутих істин.

Не растеряй в вогкої темряві Хвилин коротких, рідкісних, але щасливих, Будь вірна любові і красі, Мудра по-жіночому, вічно терпляча.

Тебе вдихаю фібрами душі І завмираю серцем на мить, Моєю рукою, осінь, напиши Співзвучне тобі стихотворенье.
Світлана Пугач

Пахне восени. А я люблю російську осінь. Щось надзвичайно сумне, привітне і красиве. Взяв би і полетів куди-небудь разом з журавлями.
Антон Павлович Чехов

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Любов і осінь — золоті троянди

Гарні вірші про осінь і любов

***

А за вікном гуляють Дощ з Дождихой…
(Мені шкода, що люди бачать тільки дощ).
Вона з ним по бульвару тихо бродить,
А він їй заливає… Ну, і що ж?!

Шурхотить листям, ховаючись в надвечір’я,
Сьогодні їм не хочеться поспішати.
Для них адже осінь – це час зустрічі
Особливий час для душі.

Вони неголосно шльопають по калюжах,
Стукаючи морзянкою крапельної: прийом…
Дощу з Дождихою зовсім не нудно
Крокувати по мокрій осені удвох…
Наталія Новікова

Осінні сльози

C неба зриваються сльози осінні,
Плаче любов у провулках розлук…
Вітер холодний, відкинувши сумніви,
Рве мою душу на тисячі мук…

Кружляють листя сторінками рваними,
Рядки зізнань затоптані в бруд…
Осінь сміється посмішкою багряною,
Падає небо, нахилившись до землі…

Сірий туман, що наче непроханий подорожній,
Мовчки стоїть під закритим вікном…
Лід гірких слів, як кришталеве кришиво,
Боляче дряпає серце склом…

Скінчилося все, і ні краплі порятунку…
Промінчик надії останньої убитий…
З неба зриваються сльози осінні –
Змерзлі душі ридма ридають…
Марина Єсеніна

Любов і осінь — золоті троянди

Так осінь быстрокрыла, швидкоплинна,
Тепла все менше, відлітають птахи,
Гортає вітер жовті сторінки,
Пергамент листя, він, на жаль, не вічний.

Все менше сил в русі по колу,
Але більше думок на кінець дня,
Все яскравіше світло душевного вогню,
І більше рядків, написаних один одному.

Любов і осінь — золоті троянди,
Любов і осінь — вічні слова,
Мрії про щастя, про теплі благання,
Квітів осінніх перламутр і сльози.
Ст. Макуров

Лише ти і я…

Лише ти і я… Між нами бродить осінь,
Сльозою дощу змиваючи синь небес.
В твоїх скронях — прийдешньої зими проседь,
Туманом мрій укрився старий ліс

Пожухлою травою стеляться хвилини,
Воспоминанья в кронах шелестять
Неждано осінь вирішила стати дивом,
Даруючи мгновенью щастя аромат.

Змітаючи смуток, увірвався у серці вітер,
Роздмухав вогонь ледь тліючого любові.
Твій погляд втомлений став блакитно світлий,
Рукою твоєю знову мій стан обвитий.

Лише ти і я… І осінь поруч з нами

Шовк поцілунку дарує ніжність губ.
Принишклий ліс горить любові багаттями,
Рятуючи нас від холоду розлук.
Красовська Світлана

Моя осінь желтоглазая

Тобі подарував любов
Моя желтоглазая ОСІНЬ.
З листя тихо капає кров
На березі сумна проседь.

Завмирає природи колір
Що б знову по ВЕСНІ піднестися
Листя полеглих з багрянцем букет
Шле останній привіт оставшим.

Вітер ніжно пестить траву
Пожовкле – кольору розлуки
Осінь шепоче: «Я скоро піду…»
Завмираючи з тривогою від нудьги…

Я бреду по алеї один
Посумувати я хочу поодинці
Я ЖИВИЙ Я ПРИРОДИ СИН!!!
Зарано в душі ставити крапку!
Ст. Краснов

Восени тепло тому, хто випромінює світло. Світло того, хто носить у собі сонце. В осені багато ніжності… Осінь не читає моралі. Вона мудра. Нагадує про те, про що важливо пам’ятати.
Ельчін Сафарли

Гарні душевні вірші про осінь сучасних поетів

Як будь-яка жінка, мінлива осінь

Гарні вірші про осінь і жінку

***

Я життя своє тепер не кваплю.
Минає літо – так необхідно…
І все ж, осінь, я тебе люблю,
Яку б не приховувала зиму.
Яким би не був рік, що минає день,
Я навчилася приймати як даність,
Будь навалившуюся тінь,
Будь одолевшую втома…
Адже попереду – невідоме мені,
А минуле так мало в житті значить,
Я навчилася цінувати подвійно
Всім тим, що називають сьогоденням.
А. Астахова

Осіння жінка

Її всі люблять за характер.
Він м’який, пахне вереснем.
На ній завжди витончено плаття
І погляд осяяний променями.

Вона в чарівному настрій
То раптом задумчива, сумна,
А то виникнуть, раптом, сомненья
Вся-ль жіноча суть відображена.

Вона очима закликає,
Кидає погляд здалеку.
А то зовсім не помічає,
А якщо дивиться зверхньо.

А якщо гнів, то він відхідливий.
Любов’ю світяться очі,
Вся граціозна, наполегливий погляд
У ній втілена краса.

Ах, осінь життя і природи.
Захват душі, захоплення очей.
Осінньої пори хороводи,
У ній не буває дрібниць.
Тамара Новицька

Є у російської осені, як у російської жінки…

Є у російської осені, як у російської жінки
Три чудових віку, дані долею.
Як будь-яка жінка, осінь мінлива,
То обіцяє нам радості, загрожує бідою.
До нас приходить дівчинкою пустотливий, беспечною,
Дитячої відчайдушністю всіх навколо дражнячи.
І танцює весело танці нескінченні,
А в очах, як у дзеркалі, відблиски вогню.
У жовтні нареченою, девушкою ласкавою,
Подивиться задумливо, наче в забутті.
В царство Берендеево покличе за казками,
І забудеш із нею ти свої прикрості.
Осінь на прощання стане зрілою жінкою,
Милою, усталою жінкою простий,
З вітерцем кокетливою, з сонечком сором’язливою.
З дощиками плаче вдовьею сльозою.
Як у російській осені, є у російської жінки
Три чудових віку, дані долею.
Як і осінь жінка часто мінлива,
Але завжди загадкова, і завжди з тобою…
Марина Бралгина

Жінка входила у свою Осінь

Жінка входила у свою Осінь
З сумним усміхом, не поспішаючи,
А в очах, як у небі, та ж просинь.
В зрілості свого так гарна!
Думки прічесалісь, помудрели,
Виваженіші стали всі слова.
Бурхливі емоції осіли,
Про інше болить вже голова…
Лише в одному не встигла Осінь:
Не торкнулася лише вона душі.
Біль, печаль деколи приходять в гості,
Але старіти душа – ні, не поспішає.
Ось за душу з незмінною пристрастю
Кохають нас чоловіки, шукають, чекають.
Саме її, на жаль, чи на щастя,
Ніколи чоловіки не зрозуміють…
Микола Іванян

Дівчина з душею кольори осені

Дівчина з душею кольори осені
Пише натхненні вірші.
І чотири карти землю кинули
Духи чотирьох сліпих стихій.
Від червоної масті в небі марево,
В тон заходу випалена трава.
І бурштиново — сонячне вариво
Вбирають крихкі слова.
Під піковим зливою, над ярами
Очманіло рвуться вгору квіти.
Наче пам’ять плаче над Гулагами
Повільно розстріляної мрії.
І дзвенить метелиця бубнова,
Удала, козирна масть,
Затята, розгульне, фартова —
Або у королеви, або в бруд!
А коли вересень зійде намісником,
Затеплит лампадку, не дихаючи,
Під хрестовим християнським хрестиком
Здригнеться раптом осіння душа.
І поллються рими з переливами,
І зійдуть піднесено — легко
Над Небесно-чистими протоками
Каравани пісень і віршів …
Андрій Белянин

У цієї жінки

У цієї жінки в очах осінній блюз –
Трохи смутку під насмішкуватістю погляду…
В її роках — все різнобарвності листопада,
П’янке і терпке на смак.
Все в цій жінці – неповторний світ,
Задумливий, глибокий до межі,
В ньому за своїми законами править королева,
Але я б все на світі їй пробачив.
Мені з цією жінкою так подобається мовчати,
Їй чиїсь думки по очах читати не ново,
Шанує за вчинками людини, цінує слово…
Але душу любить мовчки вивчати.
З нею навіть вологість проливних дощів
Аж ніяк не здається сумовитістю безликої,
Йду за нею, як Орфей за Еврідікою
По золоту осінніх нот і днів.
Як з цією жінкою тягне говорити!
Ні-ні, не дурниці – вона їх не сприймає…
В її долоні промінчик сонця кішкою дрімає,
І як її не любити?
Юрій Єгоров

А яка ваша осінь, дорогі читачі?

Загадкова, велична, золота, принадна, чарівна, призовна, строката, весела, дзвінка, відчайдушна, усміхнена, кличе, вітряна, що волоче, очікує, щедра, одаривающая, урожайна, грибна, мокра, моросящая, плаксиве, льющая, принишкла, невловима… Осінь…

Бажаю вам чудової осені, наповненим яскравими фарбами, пряними ароматами щастя, теплом і любов’ю!

Нехай цієї осені вас оточує стільки ніжності, краси, щастя, скільки здатне вмістити ваше серце! Бережіть себе! Кохайте і будьте коханими!

Пропонуємо почитати на сайті інші статті про осінь:
Цитати з пісень про осінь
Смішні цитати про осінь
Цитати про каву і осінь
Цитати про осінь і любов
І з кожної осені я розцвітаю знову
Вірші про осінь російських поетів
Вірші про осінь для дітей
Загадки про осінь

Подивіться відео і послухайте чудове вірш Євгенії Ренар «Осінь – час мріяти».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь