Номер за 8 березня відкривався набраної великим шрифтом шапкою: «Жінки-партизанки! Ви гордість і слава нашої Батьківщини. Нехай любов народу надихає вас на нові бойові справи в ім’я перемоги над ненависним ворогом».
Славним радянським жінкам ми присвятили весь номер — передову статтю, замальовку, добірку інформацій про бойові справах партизанок.
В загони влилося чимало дівчат, і чоловіки ставилися до своїх сестер по зброї зі зворушливою дбайливістю, по-братськи, всіляко намагаючись полегшити їм сувору партизанське життя.
Обов’язків у дівчат було багато, вони працювали в партизанських госпіталях, зв’язковими, радистками, разведчицами, готували їжу, прали білизну.
Зустрічалися серед них і відважні підривники, і комісари. Однією з них — Вірі Одинець ми присвятили в номері замальовку.
Батько у Віри був залізничник, і сама вона працювала на залізниці. Вчилася, готувалася стати інженером-транспортником. Війна змусила її змінити професію — довелося знищувати те, що колись будувала.
Коли Віра сказала, що хоче стати підривником, хтось із партизанів з іронією кинув: «Не жіноча це справа-ходити на «залізяку». Але Віра посоромила скептиків. Вона створила підривну групу з дівчат і довела, що і представники «слабкої статі» здатні на безприкладну мужність і відвагу. На бойовому рахунку дівчат два знищених ворожих ешелони, кілька автомашин і три мости.
«Зараз Віра працює комісаром молодого партизанського загону імені 25-річчя ВЛКСМ, — повідомляла газета. — Особистим прикладом вона захоплює, веде партизанів у бій з ворогом. Всі слухають, за нею йдуть і вірять їй — комісар Віра в бою не підведе».
У невеликій кореспонденції ми розповіли про подвиг медичних сестер Поліни Ароцкер і Зої Янченко.
«В самій гущі бою з ворожим гарнізоном Н. партизани загону «Більшовик» бачили двох своїх бойових подруг — медсестер Полю і Зою.
Під градом ворожих куль вони виносили з поля бою поранених товаришів, надавали їм допомогу. І так в кожному бою Зоя і Поля допомагають своїм бойовим друзям.
Десятки бійців гаряче вдячні цим двом скромним дівчатам, які врятували їм життя і повернула знову в ряди бійців».
У первомайському номері «Чырвонай звязды» на першій шпальті був поміщений барвистий плакат і під ним полум’яні рядки Якуба Коласа.
На розвороті (газета вийшла на чотирьох смугах) публікувалися вісті з фронтів, кореспонденції про бойові справах партизан, замальовки про славних народних месників, інформація про події за кордоном.
