Коротка біографія
Ім’я: Юрій Володимирович Нікулін
Роки життя: 18 грудня 1921 року – 21 серпня 1997 року
Держава: СРСР, Російська Федерація
Сфера діяльності: цирк, кіно
Найбільше досягнення: є Народним артистом СРСР, Герой Соціалістичної праці, учасник ВВВ, має державні нагороди «Орден за заслуги перед Вітчизною» III ступеня, два ордени Леніна, Орден Вітчизняної війни II ступеня, орден Трудового Червоного Прапора, медалі за військову доблесть
Юрій Володимирович Нікулін з’явився на світ в обласному смоленськом місті Демидові. Ця подія відбулася в грудні 1921 року. Володимир Андрійович, його батько служив актором у Демидівському драмтеатрі. Його мама Лідія Іванівна теж була театральною актрисою. У Демидові його батько створив пересувний театр. У ньому гралися сатиричні сценки з революційної тематики. Він сам був режисером цих постановок. Володимир Андрійович крім театральної трупи, керував ще демидівської футбольною командою.
Їх дружна сім’я переїхала в Москву в 1925 році. Там Никулины оселилися в квартирі, в якій жили ще кілька сімей. Юрій пішов вчитися в елітну школу. В будинку Никулиных дуже любили приймати друзів. У них частенько бували в гостях знамениті радянські діячі культури, наприклад, Аркадій Гайдар. З восьмого класу Юрій став вчитися у звичайній середній школі. У своїх спогадах про дитинство Юрій Володимирович писав, що в цю школу не приходили ніякі знаменитості і не проводили в ній лекції та концерти. Він закінчив шкільне навчання за два роки до початку війни з фашистами. Як закінчив школу його відразу призвали на службу в армію. Юрій Нікулін служив артилеристом.
Захисник Ленінграда
Коли почалася війна з білофінами, Юрій Нікулін був захисником Ленінграда. Його батарея, розташована в Сестрорецьку, охороняла небо над містом Леніна. Під час Великої вітчизняної війни він знову захищав Ленінград від загарбників. Він пройшов всю війну і закінчив воювати в Курляндії. Юрій Нікулін має кілька військових нагород.
Цирк і клоунада
Прийшовши з фронту, він спробував пройти іспити до ВДІКУ, але не зміг поступити у цей інститут. Головуючий у приймальній комісії С. Юткевич сказав, що артистом йому не бути — не та зовнішність. Але він не зневірився і спробував потрапити в ГІТІС. Але він знову зазнав невдачі, йому знову вказали на відсутність у нього акторського таланту. Після довгих роздумів, Нікулін став студентом школи-студії розмовних жанрів при Московському цирку на Кольоровому бульварі.
Вперше він вийшов на цирковий манеж з мініатюрою «Натурник і халтурник». Разом з ним працював Б. Романів. Пізніше Юрій став асистентом знаменитого тоді клоуна Карандаша. Тоді ж відбулося його знайомство з М. Шуйдиным. Вони часто їздили з гастролями по всьому Радянському Союзу таким складом. Але між ними стався конфлікт, і Шуйдин з Нікуліним стали виступати дуетом. Разом вони стали одними з найбільш знаменитих клоунів Радянського Союзу.
Кіноактор
Вперше на кіноекрані Юрія Нікуліна як глядачі побачили в 1958 році. Це був невеликий епізод у фільмі «Дівчина з гітарою». Йому було тоді 36 років. Потім послідувала кінороль у фільмі про «неподдающихся». Але величезну славу і глядацьку любов він отримав після участі в картинах Л. Гайдая. Першим з цих фільмів став «Пес Барбос і незвичайний крос». Після були смішні ролі і в інших геніальних фільмах Л. Гайдая.
Тетяна Миколаївна Покровська була дружиною Юрія Нікуліна. У Никулиных був тільки один син Максим. Після смерті батька він став директором цирку, яким раніше керував знаменитий артист клоунади. В останні роки життя був телеведучим. Він вів телевізійні програми: «Білий папуга» і «В нашу гавань заходили кораблі». Нікулін любив колекціонувати анекдотів і вмів їх смішно розповідати. Всі анекдоти він записував у спеціальний збірник. Також він брав участь в останній передачі Ст. Лістьєва «Поле чудес».
У віці шістдесяти років Юрій Володимирович перестав виходити на арену цирку. Він став головним режисером у 1981 році. А через три роки зайняв посаду директора і художнього керівника цирку. За роки її директорства цирк був відбудований заново. Стаж служби в цирку Нікуліна становить 50 років.
Помер Юрій Володимирович на операційному столі під час операції на серці. Його могила знаходиться на Новодівичому кладовищі. Похорони відбулися з усіма військовими почестями. Його ім’ям названа вулиця в Москві і планета. Цирк на Кольоровому бульварі, керівником якого він був, теж носить його ім’я. Юрію Великому, циркового артиста та кіноактора, встановлено кілька пам’ятників у різних містах Російської Федерації.