Який народ – справжній спадкоємець Волзької Булгарії | Історичний документ

Поволжі представляє собою регіон, який відрізняється етнічною строкатістю. Тому невипадково йдуть суперечки про історичні корені татар, чувашів, башкирів і більш нечисленних народів цього регіону. Звичайно, кожен народ прагне знайти в своєму минулому сліди величі, процвітання як фундамент свого сучасного буття і основу для просування в щасливе майбутнє. А оскільки Поволжі дійсно знавало періоди, коли тут височіли й розвивалися народи і держави, які залишили чималий слід не тільки в місцевій історії, пошуки величі мають успіх.

Багато слів уже було сказано про одне з найпомітніших держав Поволжя епохи середньовіччя – Волзької Болгарії. Не дивно, що сучасні народи регіону претендують на спадкування славного минулого цієї зниклої країни. Хоча, втім, деяким з них більше імпонує походження від монгольських завойовників. Так що суперечки на цей рахунок не втратили своєї актуальності.

Якщо шукати відповідь на питання про те, який же з народів Поволжя більшою мірою може претендувати на спадщину болгар, то потрібно розглянути його з різних сторін.

З точки зору географії на території, де розташовувалася Волзька Болгарія, зараз проживають татари, чуваші, башкири, мордва. З цієї позиції всі вони можуть заявити про свої претензії, але потрібно враховувати, що народи в цій області проживали і до болгар і відбувалися міграції сюди після їх переселення. Велику роль в етнічному розвитку болгарського етносу зіграло монгольська навала і освіта в Поволжі Золотої Орди. Перебування в її складі, як не дивно, сприяло не розчиненню болгар з прийшлою з монголами етнічному середовищі, а навпаки – розширення болгарського впливу як на південь по Волзі, так і на північ. Старі болгарські центри – Болгар, Биляр та інші піддалися руйнуванню, і саме в цей період зростає значення перш непримітного містечка Казань, який стає опорним пунктом просування болгар на північ Волгою. Тобто, можна сказати, що болгари як народ нікуди не зникли, однак в ньому відбуваються культурні трансформації.

Розширення болгарського культурного впливу в золотоордынскую епоху призвело до того, що багато племен чуваські, башкирські оболгариваются. Важливу роль тут відіграв іслам, який поширювали болгари серед народів, подекуди все ще сповідують язичництво. Відбувається дивна річ: фактично відбувається оболгаривание народів, що входили в область північних володінь Золотої Орди, але самі болгари при цьому запозичують в якості етноніма назву татар. Багато в чому це було пов’язано з тим, що було і зворотний вплив – культури Нижнього Поволжя – серця Золотої Орди – на булгар. Вже наприкінці XIV століття походи руських князів на Булгар, Казань та інші міста волзьких болгар іменуються російськими літописцями походами в татарську землю.

Коли в першій половині XV століття починається розширення Московського князівства на схід, і Булгар переходить під його контроль, частина болгарських князівств консолідується в рамках Казанського ханства. Це прискорило процес формування татарського етносу на основі волзьких болгар. Прямий зв’язок волзьких болгар і сучасних татар простежується хоча б у тому, що казанські татари не забували про своє болгарському походження і довгий час етнонім «болгари» зберігався серед них.

Інша справа, що вплив болгар зробило вплив на розвиток навколишніх народів: удмуртів в Приураллі, чувашів, башкирів, мордву. Але цей вплив опосередкований, в першу чергу, культурну. Тому можна сказати, що казанські татари є прямими нащадками волзьких болгар в етнічному і культурному плані.

Про безумовне культурну спорідненість болгар і татар говорить і подібність архітектурних традицій, скажімо, типаж традиційного житла, особливості орнаменту в оздобленні будинків і одягу. Явно спостерігається схожість ювелірних прикрас, виявлених археологами, з сучасними татарськими.

При цьому можна говорити і про сліди болгарського етносу у чувашів, які все-таки можливо мають частину болгарської крові, а не тільки культурний вплив. У деяких чуваських переказах говориться, що їхні предки прийшли з Приазов’я.

Який народ   справжній спадкоємець Волзької Булгарії | Історичний документ

Однак все-таки чуваші можуть претендувати на непряме спорідненість з болгарами – вони корінні жителі Середнього Поволжя, а болгари – прибульці. Болгари були спочатку кочівниками, а чуваші – хліборобами. З’явилися споріднені риси – здебільшого результат етнічної взаємодії.

Якщо говорити про генетичну спорідненість, то тут картина ще більш заплутана. Треба сказати, що вже самі болгари були досить змішані в генетичному плані. Спочатку з’явившись в Приазов’ї, болгари в основі були споріднені північнокавказьким індоєвропейським народам. Завдяки впливу гунів, хозарів придбали тюркська мова та їх генетичний тип разбавился деякою кількістю монголоїдні рис. Влаштувавшись в Поволжі, болгари отримали при контактах з фінськими і слов’янськими племенами нові генетичні елементи. Після прийняття ісламу в Х столітті тюркський елемент у болгар посилився з-за значного припливу населення з Середньої Азії. Він також зріс після монгольського завоювання. Тобто, болгарський етнос зазнав численних генетичним вливанням. З-за цієї строкатості важко говорити про суворої генетичної приналежності як болгар, так звідси і їх нащадків. Хіба що можна судити про роль монгольської складової, яка могла з’явитися з XIII ст. Могла, але… практично не з’явилася.

Сучасний татарську мову виробився на основі болгарсько-кипчакских прислівників. Так що татари – народ, який найбільшою мірою може претендувати на болгарське спадщину за мовною ознакою. У теж час простежується на основі епіграфічних написів спорідненість чуваської і древнеболгарского мови. Тому деякі давні болгарські написи розшифровувалися з допомогою чуваської мови, зберегла втрачені татарами мовні елементи.

В етнічному самосвідомості спорідненість з болгарами з усіх народів Поволжя відзначається в етнічному самосвідомості найбільшою мірою у татар, хоча почасти і у чувашів.

Звідси можна зробити наступний висновок: прямими і безумовними спадкоємцями волзьких болгар є казанські татари. Сліди культурної, мовної, генетичної близькості можна відзначити і в інших народів регіону, особливо у чувашів. Однак ця близькість є наслідком етнічної взаємодії та певного генетичного змішування, але не прямого походження. Втім, питання це не закритий остаточно. Про це говорить виникнення ще в XIX столітті і існування донині руху булгаризма, сильного як серед татар, так і чувашів. Немає єдності думки на цей рахунок і в істориків. В даний час значна їх частина говорить про прямому походження чувашів від болгар. Але головний акцент вони роблять на мовний компонент, який, звичайно, більше не зазнає мінливості при тривалих контактах, на відміну від генетичного.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: