Перший хрестовий похід проходив у 1095 – 1102 році. Його проводили західні європейські держави. Вони хотіли повернути Християнські святині — Єрусалим і Святу землю, вигнавши з неї мусульман. Цей похід був задуманий папою Урбаном II. До цього закликав його візантійський імператор Алексиос I Комненос (Олексій I Комнін). У війську хрестоносців було близько 60000 воїнів. Після вторгнень в Малу Азію і Близький Схід вони захопили Никею і Антиохию, а пізніше їм підкорився в 1099 році Єрусалим. Після першого хрестового походу буде ще багато подібних кампаній. Цілі їх будуть рости, як і площа конфліктів. Навіть Константинополь стане жертвою таких спорів.
Повстання мусульман-сельджуків
Однією з причин першого хрестового походу стало повстання мусульман-сельджуків. Це плем’я проживало в турецьких степах. Сельджуки стали здобувати ряд перемог на території Малої Азії над візантійськими військами. Особливо велика перемога була в битві при Манзикерте, який знаходився на території древньої Вірменії в 1071 році. В результаті цього, вони отримали контроль над Эдессой і Антіохією. Сельджуками в 1078 році був створений султанат Ром, столицею якого стала Нікея. А в 1087 році ними був зайнятий Єрусалим.
Імператор Візантії Алексиос I вирішив використовувати це просування сельджуків в Святу Землю для звернення за військовою допомогою до Заходу. Лист було направлено папі Римському в 1095 році. Папа відгукнувся на це прохання. Він і раніше посилав війська на допомогу Візантії проти печенігів у 1091 році. В цей раз Урбан II знову був схильний допомогти християнам. Його бажанням було повернення Святої землі під контроль Християнської церкви. Він хотів захистити християнські святині, гробницю Ісуса Христа і Святий Гроб Господній, що знаходяться в Єрусалимі. Також потребували захисту, які там проживають християни і паломники. Крім цього було ще кілька невеликих причин, що дають переваги.
Цей хрестовий похід повинен був підвищити престиж папи
Він повинен був очолити об’єднану армію західних держав. Урбан II хотів зміцнити свої позиції Італії. Це для нього було важливо тому, що в попередньому столітті резиденція пап була перенесена з Риму. Він сподівався також об’єднати католицьку і православну церкви Константинопольським патріархатом. Такий поділ відбувся ще в 1054 році. Між церквами виникли розбіжності з приводу доктрини і літургійних практик. Цей похід був боротьбою за звільнення і не мав загарбницької мети. Бажання були справедливими і праведними.
Він зі своїм батьком раніше нападали на візантійську Грецію тринадцятьма роками раніше. Спочатку лицарі присягали на вірність імператору Візантії. Серед лицарів виникли мовні бар’єри, так як вони були з різних країн. Ця західна армія була благочестивою. Лицарі прагнули перемогти сельджуків і створити ще кілька християнських держав. Цього змішаного війську вдалося повернути Никею. Потім вони пройшлися по Анатолійської рівнині. Хрестоносці перемогли 1 липня 1097 року в Дорилайоне.
Але після цих перемог армія хрестоносців розділилася. Частина їх рушила в Едессу. Інші рушили в Кілікію. А третя частина вирушила в Антіохію, що знаходиться на кордоні Євфрату. Це було священне місто для християн. В ньому колись жили Святі Апостоли Петро і Павло. В Антіохії народився Святий Лука. Це стало важливою причиною, щоб повернути його в християнський світ. Антіохія була добре укріплена й мала велику площу. Її важко було оточити. Протягом 8 місяців тривала облога міста. Мусульмани і християни страждали від голоду і вмирали від чуми. В арміях противників були і дезертири. Хрестоносці здобули її в 1098 році. Це місто залишився під владою нормандців.
Наступним на шляху армії хрестоносців був Єрусалим. По дорозі до нього воїни захопили кілька сирійських міст. Ця армія підійшла до Єрусалиму 7 червня 1099 року. Це місто було кінцевою метою хрестоносців. Фортеця була взята 15 липня 1099 року. Коли лицарі увірвалися на вулиці міста, почалася масова різанина мусульман і євреїв. Всього було вбито близько 75000 чоловік. Але ця цифра приблизна. Єрусалим знову став належати християнам. Хрестоносці повернулися додому багатими і зі священними реліквіями.