Воїни-чекісти Українського прикордонного загону взяли на себе удар основних сил групи німецько-фашистських армій «Південь», перед якими було поставлено завдання захопити Правобережну Україну, вийти на Дніпро і розвивати наступ на схід.
Обстановка тут почала ускладнюватися ще до початку війни. Це особливо відчував 90-го Володимир-Волинський прикордонний загін. Він охороняв ділянку кордону протяжністю близько 150 кілометрів, проходила по Західному Бугу. Береги пологі, влітку утворюється багато бродів. Підступи до неї вкриті густим, але легкопроходимым лісом. Через річку побудовані чотири мости (два з них залізничних).
З квітня 1941 року з протилежного боку Західного Бугу став доноситися шум танкових і тракторних двигунів. Майже щодня, а іноді й неодноразово в день, фашистські літаки заглиблювалися в повітряний простір СРСР на 100-150 кілометрів. Прикордонні наряди часто затримували агентів гітлерівської розвідки. На початку червня воїни-чекісти кілька разів були обстріляні з-за річки. Німці явно провокували конфлікт. Виконуючи вказівки командування, прикордонники не піддавалися на провокації.
21 червня, у суботу, на варті рубежів батьківщини заступили посилені наряди військ. В 11 годині ночі на ділянці 4-ї комендатури був затриманий німецький солдат 222-го піхотного полку 74-ої дивізії, зумів переправитися на територію СРСР. Він повідомив, що гітлерівська армія готується напасти на Радянський Союз. Почнеться вторгнення 22 червня о 4 годині ранку. Йому про це стало відомо від свого командира обер-лейтенанта.
Про відомостях, переданих перебіжчиком, негайно доповіли командуванню Українського прикордонного округу і командуючого 5-ю армією радянських військ, розташування якої знаходилося в районі володимира-Волинського.
Згадуючи той час, Маршал Радянського Союзу В. X. Баграмян після війни напише:
«У всіх першою думкою було: «А чи не провокація це?» Стали чекати рішення Москви. Незабаром надійшло попередження про можливий раптовий напад німців.
Почали підтягувати війська. Першими виступили назустріч противнику передові частини 45-й, 62-й, 87-й і 124-ї стрілецької дивізії 5-ї армії, 41-й, 97-й, 159-ї стрілецьких дивізій і 3-й кавалерійський дивізіон 6-ї армії, а також частини 72-ї та 99-ї стрілецьких дивізій 26-ї армії».
Всі застави і частини були приведені в бойову готовність номер один.
Рано вранці 22 червня предрассветную тишу потрясли артилерійські залпи величезної сили. Перша атака німців припала на прикордонні застави і на маленькі гарнізони укріплених районів, де ще не було закінчено будівництво оборонних споруд.
У цій сутичці виняткову мужність проявив заступник начальника застави по політчастині, молодший політрук Юхим Власович Кравцов. Він разом з К. Л. Арефьевым, підпустивши ворога на близьку відстань, поливав фашистів свинцевим дощем з станкових кулеметів. Ні на крок не відійшов з зайнятого у річки рубежу оборони. П’ять разів вступав у бій з піхотою і стільки ж разів змушував ворога відкочуватися назад.