Як створювали Ермітаж | Історичний документ

Звичайно, виникнення музейної справи в Росії ми зобов’язані Петру, який відвідавши європейські музеї, намірився створити подібне явище і в російській життя. Неабияке значення при цьому мала цікавість Петра, який обожнював всякі дивовижні речі і рідкості.

Саме це призвело до створення першого в Росії музею – Кунсткамери. Однак Кунсткамера, нині солідний етнографічний музей, спочатку була безладним зборами саме рідкісних чудасій, покликаним здивувати невзыскательного відвідувача.

Ермітаж з самого початку створювався як сховище видатних творів мистецтва, і його створення поклала початок продовжувачка європейський перетворень Петра – Катерина II. Втім, вона зовсім не планувала робити з нього музей.

Сама назва «Ермітаж» в перекладі з французької означало «відокремлене місце» і відносилося до флигелю Зимового палацу, де імператриця любила відпочивати від урядових справ в оточенні шедеврів закордонної живопису.

За эрмитажному переказами Катерина, прогулюючись по залах Зимового палацу, звернула увагу на картину Рубенса на біблійну тему «Зняття з хреста». Імператриця любила живопис, і споглядання полотна наштовхнуло її на думку про створення для власного задоволення місця, де можна було б зібрати колекцію живописних творів для душевного відпочинку.

Можливо, саме Рубенс привернув її увагу до голландської і фламандської живопису, яка в XVII – XVIII ст. користувалася особливою популярністю. Німецький торговець Йоганн Ернст Гоцковский зібрав велику колекцію з кількох сотень картин знаменитих голландських, італійських живописців для свого освіченого короля Фрідріха II Великого. Десять років він скуповував ці шедеври, але освіченість короля явно перевищувала його фінансові можливості.

У результаті король купив лише кілька робіт. Катерина ж скористалася моментом, щоб досягти відразу двох цілей – принизити давнього супротивника Росії і отримати в свої руки роботи кращих європейських майстрів живопису. У 1764 році до Гоцковскому за дорученням імператриці направляється князь Володимир Долгорукий, який поторгувався з невдалим комерсантом і вибрав 225 картин, які й привіз у Росію. Саме ця колекція поклала початок зборів живопису Катерини II, а 1764 рік вважається датою створення Ермітажу.

Було абсолютно очевидно, що для збереження значної колекції потрібне і відповідне приміщення, якраз таке, щоб імператриця могла там усамітнитися. У тому ж році за проектом архітектора Вален-Деламота починається спорудження прибудови до Зимового палацу, закінченої до 1767 році і пізніше отримала назву Малого Ермітажу. А між тим колекція Катерини продовжувала активно поповнюватися. У 1769 році Катерина додала до неї зібрання картин, куплене у міністра польського короля Августа III Саксонського графа Генріха Брюля російським посланником у Дрездені князем А. М. Белосельским.

Сам польський король був пристрасним колекціонером, і багато його наближені наслідували його приклад. Граф Брюль був в їх числі. Деякі роботи подарував йому сам Август II. Ця колекція була ще більш представницькою – вона включала в себе понад 600 полотен, а також гравюр, і в ній поряд з великими голландцями Рубенсом, Рембрандтом були представлені і великі італійці Тіціан, Рафаель і багато інших. Після цього зібрання Катерини зростала не по днях, а по годинах. Багато колекціонерів Європи, а також доброзичливці Катерини брали участь у підборі для неї шедеврів.

Як створювали Ермітаж | Історичний документ

Іноді серед них траплялися й шахраї, які під виглядом оригіналів продавали агентам імператриці підробки. Втім, такі випадки були нечисленними. Зібрання Ермітажу вже не вміщалося в побудований для нього флігель, і в 1771 році за проектом архітектора Фельтона будується нове більш містке будівля, яка одержала назву Великого Ермітажу. Ну і звичайно первісна ідея Катерини про відокремленому місці для себе змінилася. Ну не могла вона зберігати таке зібрання картин, нікому не показуючи його багатство. Хоча любителів живопису спочатку на Русі було трохи з числа наближених, більше заглядали іноземці. Але поступово Ермітаж відокремлений став перетворюватися в Ермітаж – музей.

Його колекція зусиллями Катерини продовжувала зростати. Їй у цьому посприяв і один з натхненників освіченого абсолютизму імператриці Дені Дідро. В1772 році він організував купівлю художніх робіт кращих майстрів епохи Відродження і пізнішого часу з багатющої колекції французького банкіра Жозефа-Антуана Кроза. Рафаель, Тіціан, Рембрандт, Рубенс, Ван Дейк, Ватто – лише деякі з переліку авторів закупленої колекції.

Ермітаж все більш набуває рис художнього музею. У 1774 році створюється перший каталог його колекцій, систематизується розміщення картин в основному за принципом єдності надходять колекцій. Організовується самостійне управління Ермітажем в рамках палацового відомства, яке стежило за збереженням колекцій. Відвідування музею також регулювалося палацовим відомством.

У 1779 році Ермітаж збагатило нове надходження. Агенти Катерини дізналися про намір видного англійського сановника Джорджа Уолпола, який опинився в скрутному фінансовому становищі внаслідок свого безмежного марнотратства, продати колекцію картин свого діда – знаменитого першого в історії англійської прем’єр-міністра Роберта Уолпола. Колекція була дуже багата: роботи Рубенса, Ван Дейка, Рембрандта, а також твори англійських майстрів. Катерина доручила домовитися про купівлю колекції графу А. Мусіна-Пушкіна.

Переговори велися у глибокій таємниці, і коли вони отримали розголос, англійське уряд, який вважав це зібрання своїм національним надбанням, прагнуло не допустити вчинення цієї угоди. Однак якщо Катерині чогось хотілося, вона не збиралася відмовлятися. Для неї це було питання не тільки любові до живопису, але і престижу. Поки англійці збиралися протидіяти купівлі колекції, 206 полотен, за які Катерина виклала 40 тис. фунтів стерлінгів, відпливли в Росію і поповнили зібрання Ермітажу.

Катерина все більше урізноманітнює свою музейну колекцію, не обмежуючись лише полотнами відомих живописців. Купуються гравюри, колекції різьблених каменів, медалей, вироби з бронзи і мармуру і багато іншого. В 1783-1787 рр .. архітектор Джакомо Кваренгі на місці петровського Зимового палаци зводить Ермітажний театр і таким чином, в основному вже при Катерині склався Ермітажний комплекс з Малого, Великого Ермітажу і Ермітажного театру. При Катерині склалося і ядро художньої експозиції Ермітажу: близько 4 тис. картин до кінця правління імператриці.

Справу було продовжено наступниками – Олександр I і Микола I поповнювали колекції і продовжували перетворювати Ермітаж в музей. Якщо спочатку отримати доступ до колекцій мали лише представники вищої знаті і знатні ж іноземці, то при Ніколає I Ермітаж стає доступним для всіх (дозвіл, звичайно, все одно треба було отримати) і безкоштовним музеєм.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь