Первісне населення сучасної Італії було сильно змінено змішуванням прийшлих народів. Італійські племена належали індоєвропейським націям. Вони переміщувалися через Східні Апенніни і переходили рівнину в районі річки По. Ці племена зайняли територію Лаціо, на якій був розташований Рим.
До 1000 року споріднені племена змінювали один одного. Потім відбулося їх поділ на групи, які стали проживати на території центральної і південної Італії. У Тоскані їх вижили етруски, які прийшли з Анатолії. Наступними були іллірійці, котрі мігрували з Балкан. Вони зайняли райони сучасної Венеції та Апулії. На території сучасної Італії в давні часи проживали й греки. З 400 року близько річки стали проживати кельти. Рим поступово став збільшувати свою владу і вплив у регіоні.
Романізація провінцій
Домінуючим над усіма стає латинська мова. Населення стало нагадувати націю, яка складається з багатьох національностей. Римляни користувалися своєю спорідненістю з мігруючими племенами; римські та італійські елементи були посилені спочатку в Лаціо та інших колоніях. Посилилася расова і культурна романізація провінцій. У III столітті до нашої ери на території центральної і південної Італії було безліч римських колоній. Система поширювалася навіть на найдальші райони. Це тривало аж до імперських часів. Вплив Риму охопило все Середземномор’я. Він поповнювався людьми самого різного походження, були навіть представники Африки та Азії.
Але на іншому березі була влада німців. Війни між римлянами і Маркоманией тривали з 166 по 180 рік. Готи все частіше стали проникати на Балканський півострів, Анатолію. Римляни перемогли їх у Иссе в 269 році. Але франки стали регулярно проникати в Галлію та Італію. Вони руйнували ці території. Цілих три століття германські племена залишалися бичем Західної Римської імперії. Але римська армія отримувала в свої ряди все більше новобранців.
До кінця V століття більшість західних народів прийняло римські звичаї і християнство. Стали укладатися змішані шлюби між правлячими родинами. Так пішов процес акультурації серед лідерів. Цьому сприяло християнство. Землі близько Дунаю захопило арійське християнство, яке католики вважали єрессю. Але поступово католицьке християнство перемогло, молитви стали читатися латинською мовою. Середньовічні романські мови стали розвиватися із загального латинської спадщини.
Слов’янські народи займали Балканський півострів протягом двох століть. Вони порушували зв’язок між сходом і заходом. Але в кінцевому підсумку вони теж прийняли християнство. Їх поглинула Східна Римська імперія. Епоха Відродження стала основою останнього поширення європейської культури по всьому світу. Відбулася трансформація мистецтва і літер латинського алфавіту, які складають основу листи багатьох народів. Латина в наш час використовують тільки для позначення наукових термінів.