Як радянські конструктори розробили всюдихід, здатний пересуватися по місяцю | Історичний документ

Найбільший внесок у справу створення універсального шасі для зенітно-ракетного комплексу внесли заступники головного конструктора КБ-3 М. Ст. Курін, А. А. Магденка, а також начальники відділів та провідні конструктори А. Р. Янсон, Ст. Л. Лопаткин, А. В. Карабанов, К. Ф. Царенко. На цьому практично закінчилася робота в КБ над гусеничними машинами для ракетних комплексів.

Проте співпраця Я. Ж. Котіна з С. П. Корольовим не відразу повністю припинилося, воно ще тривало в справі створення всюдихідних машин, на цей раз вельми оригінального призначення.

Всесоюзний науково-дослідний інститут транспортного машинобудування, до організації якого чимало зусиль доклав Котін і де трудилися багато кіровські конструктори, побажали застосувати свої здібності в суто наукових областях, отримав від Королева завдання опрацювати можливість створення всюдихода, здатного пересуватися по Місяцю. Конструктори-танкісти за своє не таке вже й довге творче життя бачили чимало несподіваного, але від цього завдання спочатку повіяло фантастикою.

У травні 1964 року в Ленінград прилетів на власному літаку С. П. Корольов, на аеродромі його зустрічав Я. Ж. Котін. Візит був приурочений до недільного дня, щоб не привертати уваги не обізнаних це дуже секретна тоді справа. Ознайомившись з розробками місяцеходу, Корольов, покладаючись на авторитет Котіна, без особливих вагань погодився з конструкцією підвіски ходової частини, колесами, трансмісією і навіть двигунами, запропонованих розробниками.

У притаманному йому стилі Корольов з ходу все затвердив і сказав: «Дійте!»

З досвіду роботи над моделями бронетанкової техніки розробники Всесоюзного науково-дослідного інституту транспортного машинобудування (ВНИИТрансмаш), серед яких було чимало вихідців з ОКБТ, їх учнів і послідовників, не зупинилися на першій моделі. Продовжуючи дослідження, вони створили «Луноход-2», а після нього та «Луноход-3», більш досконалої конструкції.

Згадуючи про зв’язки танкового КБ з академіком С. П. Корольовим, заступник головного конструктора Н. Ст. Курін писав:

«Перше наше знайомство з С. П. Корольовим відбулося на початку 50-х років глибокої зими на одному з віддалених полігонів. Він запросив нас з К. Н. Ільїним на прохання Я. Ж. Котіна (сам Котін познайомився з С. П. Корольовим за півроку до цього), щоб ми подивилися старт однієї нової ракети. Через кілька місяців, в кінці літа того ж року, ми привезли на перші випробування свій новий стартовий агрегат і вперше побачили старт ракети з нашого агрегату, який цілком задовольнив Королева.

Як радянські конструктори розробили всюдихід, здатний пересуватися по місяцю | Історичний документ

Проведені нами розрахунки та опрацювання показали, що спосіб доставки ракети на гусеничному шасі не буде оптимальним з ряду причин, і С. П. Корольов з нами погодився…»

І ще одне свідчення про зв’язки Королева з ОКБТ наводить відомий кіровський Журналіст Ю. В. Жаренов:

«У дні тріумфу нашої космонавтики (згадайте: Гагарін, Титов!..) завод відвідав Сергій Павлович Корольов. Він пристрасно умовляв Котіна спрямувати всі зусилля величезного творчого колективу ОКБТ на освоєння космосу… Вимальовувалися привабливі перспективи, пропонувалася цікава, престижна робота. Але Жозеф Якович рішуче відмовив одному: для нас, кировцев, космос тут, на землі. Треба країну в достатку забезпечити хлібом…»

Головний конструктор в той час мав на увазі, що назріває завдання по створенню нової потужної техніки для сільського господарства. Наближалося гаряче час освоєння цілинних і перелогових земель.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь