Як німці “господарювали” в селах | Історичний документ

Жахливих звірств піддається мирне населення радянських районів, тимчасово захоплених німецько-фашистськими військами.

Лейтенант В. П. Волков розповідає про господарювання німецьких фашистів в містечку Селище: «16 липня два мотоцикліста і одна бронемашина в’їхали в містечко Селище. Спочатку вони обстріляли селище з кулемета. Вони вантажили награбоване на мотоцикли і в машину і кудись відвозили.

Я бачив також, як напівп’яні німецькі солдати ходили по селах в районі станції Езершце, грабували селян і вивозили на станцію награбоване майно. Вони це робили абсолютно спокійно, як звичайну роботу. Ідучи з села, фашисти почали підпалювати будинки. Один 65-річний старий намагався загасити вогонь. До нього підійшли три солдата, зв’язали йому руки й ноги і кинули його у вікно палаючого будинку».

Молодший лейтенант П. Солодовников, учасник боїв на Житомирському напрямку, розповідає: «Страшною дорогою йшли ми по слідах фашистів, вибиваючи їх з наших сіл; На березі річки я своїми очима бачив понівечений труп червоноармійця. Кати, очевидно, катували його. У червоноармійця були відрізані ніс і вуха, виколені очі.

Мирні селяни, з якими ми зустрічалися розповідали, що ледь громили фашистські займали село, як починався нестримний грабіж. Хапали і тягли все, що потрапляло під руку, забирали поросят і домашню птицю. З одного села бандити викрали і відвезли з собою двох дівчат.

Червоноармієць Павлюков, побував у багатьох селах після хазяйнування у них німців, розповідає: «Своє перебування в селищі фашисти починали з того, що збивали замки з колгоспних крамниць і забирали все, що можна було вивезти. Потім юрбами ходили по хатах селян і забирали все, що потрапляло під руку. Свої окопи німці застеляли награбованим селянським полотном.

В одному селі фашисти заборонили селянам входити в свої будинки. Колгоспниця М. Голуб не знала про наказ і увійшла в будинок. В цей час проходив мимо хати німецький унтер-офіцер. Селяни бачили, як він спокійно відстебнув від пояса гранату і кинув її у вікно.

При наближенні німців, населення тікало в ліс. Залишалися тільки старі, жінки і діти. Фашисти всюди спалювали халупи втікачів селян. Від жаринок згарищ вони раскуривали трубки та посміхалися».

Як німці господарювали в селах | Історичний документ

Ввечері з настанням темряви розпочався організований розбій. П’яні фашисти ходили по хатах і грабували, розстрілюючи людей. Всю ніч над містом стояли дикі крики. Солдати, підбурювані своїми офіцерами, як шакали, накидалися на дівчат, піддаючи їх жахливим насильствам і нарузі. Багато хто з дівчат після насильства були по-звірячому вбиті».

Михайло Панасюк прийшов з села Біла Крыниця. Там залишилися трупи рідних, порубаних п’яної німецько-румунської ордою.

«Деревшо захопили зненацька,—розповідає він.—Німці і румуни привели з собою старого поліцейського, який і раніше озвірів в нашому селі. З ними прийшли поліцейські й три місцевих кулака, які втекли рік тому в Румунію. І почалася тоді розправа з усіма нами: грабували майно, підпалювали хати, ґвалтували жінок, рубали людей похилого віку, дітей».

В іншому селі, за розповідями селян, повісили чотирьох колгоспників посеред села і ховати не дозволили.

У селі Тереблече німці і румуни встигли побути тільки одну ніч, але за цю ніч вони пограбували всіх селян, забрали всю худобу, який не встигли викрасти селяни, спалили велику частину села, багатьох селян вбили.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь