Коли люди полюбили кави, то в світі стали блукати революційні ідеї і навіть самі революції. У часи Османської імперії султаном Мурадом IV був виданий закон про застосування смертної кари до тих, хто п’є каву.
Король Карл II підсилав інформаторів в кав’ярні Лондона. Він вважав, що там народжуються плітки світового масштабу. Вчені і письменники, такі як Вольтер, Руссо, Ньютон знаходили натхнення за чашкою кави розмовляючи з іншими відвідувачами кафе.
У кав’ярнях збиралися революціонери, які готувалися до штурму Бастилії. Симона де Бовуар і Жан-Поль Сартр склали свої останні твори сидячи в кафе Парижа.
З того моменту, як кава з’явився на столі людини, історія революцій стала пов’язана з цим продуктом. Перші кав’ярні з’явилися в Османській імперії. Мусульманам заборонено вживати спиртні напої, тому кав’ярні стали альтернативним місцем для проведення дозвілля.
Люди в них спілкувалися та ділилися ідеями. Кава в них був доступний усім: і знаті, і простим громадянам. За чашкою кави розмивалися вікові традиції і соціальні норми. Але деякі люди в Османській імперії не підтримували такі нововведення. Вони виявляли своє невдоволення.
Під їх тиском султан Мурад IV в 1633 році прийняв рішення про заборону кави. Вживання його стало вважатися злочином. За пиття кави були страчені навіть близькі родичі султана – дядько і брат. Їх вбили яничари.
За однією легендою сам Мурад, переодягнувшись в просте плаття, розгулював по вечірньому Стамбулу в пошуках порушників. Побачивши їх, він власноруч відрубував кавоманам голову прямо на місці своїм дорогим мечем. Прийшли до влади після нього султани то забороняли кави, то знову дозволяли відкривати кав’ярні. Це тривало аж до XVIII століття.
Кав’ярні, як вважали деякі правителі, були розсадником дисидентських ідей. Але поступово кав’ярні поширилися по всій Європі. У Саудівській Аравії кави став невід’ємною частиною суспільства. Чоловік став зобов’язаний забезпечувати дружину кави. Якщо він не був здатний це зробити, то це могло стати причиною розлучення.
Бенджаміном Франкліном було написано публічне послання в Лондон лорду Північ. В ньому була висміяна влада Георга III.
У Парижі в кав’ярнях збиралися республіканці. Це було за часів Французької революції. Там було багато шаленої агітації. Безліч дрібних юристів, клерків, писак проводили за чашкою кави в цих закладах. Кафе у Франції стали благодатним місцем для плекання зброї проти монархії. В одному з паризьких кафе пролунав заклик про взяття Бастилії.
У часи Просвітництва в кафе Прокіп проводили дозвілля Руссо, Дідро, Вольтер. Там вони вдосконалювали своє філософське майстерність. Безліч інших письменників, вчених обмінювалися в кав’ярнях своїми ідеями. Там народилося велика кількість шедеврів. Починаючи від османів до англійців, французів, американців кав’ярні стали притулком умів. Там люди надихалися і творили хвилі нових думок.