Ми вже писали, що коли розкрилися потайні дії групи, невдоволеною правлінням хана Тохтамиш, Идегей мурза і його прихильники опинилися в складному становищі. На жаль, у джерелах про це відомостей збереглося дуже мало. Звичайно, під час цієї сум’яття, розглядів не всі з них втекли, може, вважали це навіть зайвим. Проте раптове зникнення Идегей мурзи чи не означає його верховенство в цій справі? Не він організував змову проти хана? По-нашому, саме так. Коли він зник, його прихильники залишилися в Сараї, всю провину могли звалити на нього, щоб виправдатися перед ханом. Це все одно не могло пошкодити Идегею мурзі, тому що він знаходився вже в недосяжному для ханської руки місці — у еміра Самарканда, тобто у Тамерлана (Аксак Тимура). Таким чином, Идегей мурза виявляється під заступництвом джихангира. Це сталося в 1389 році.
В цей час еміром Самарканда вже був завершений процес зміцнення своєї влади в Мавераннахр, крім того, їм були підпорядковані всі області — вілаяти, що знаходяться в довколишніх місцях. Так він набрав третій період своєї діяльності. Інакше кажучи, в цей період Тамерлан (Аксак Тимур) приступає до організації грабіжницьких походів проти країн, розташованих далеко від Мавераннахра. Идегей мурза прибув до нього саме у такий період.
Приєднання Идегея мурзи
Треба сказати, що джіхангір приймає його з великою повагою. Взагалі Тамерлан (Аксак Тимур) все життя поступав таким чином — хто просить допомоги шукачам притулку він усіляко сприяв. І вмів спритно використовувати їх у своїх цілях. А випадок з Идегей мурзою був абсолютно особливий — адже він не рядовий воїн, а командувач лівим крилом військ хана Тохтамиш. Отримати людини такого калібру у себе — хіба це не удача! Звичайно, дуже скоро Идегей мурза знаходить там собі гідне місце.
Звичайно, йому, напевно, нелегко було жити там в якості приблудного прибульця. Однак не забудемо, що Идегей мурза був мудрим, здатним, заповзятливим і володіє великим талантом спілкування з людиною. До того ж він умів впливати на інших. Тому між Идегей мурзою і Тамерланом (Аксак Тимуром) встановлюються близькі стосунки і він приступає до втілення в життя своїх таємних задумів. А його таємний задум полягав у тому, щоб, позбувшись від хана Тохтамиш, повернутися в Сарай і посадити там на трон небожа Тимур Кутлуг. Так він мріяв заволодіти Золотою Ордою.
А як можна цього домогтися? Звичайно, увійшовши в довіру до Тамерлана (Аксак Тимуру), спираючись на його допомогу. Іншого шляху немає. Щоб прибрати хана Тохтамиш, потрібна сила, велика сила. А ця сила є тільки у Тамерлана (Аксак Тимура). Отже, необхідно переконати його зробити великий похід в Золоту Орду, якось підштовхнути на цю авантюру. А для цього потрібно постійно говорити про це, наводячи безліч доказів. Говорити так, щоб він остаточно переконався в реальності цього задуму. Так міркував і діяв Идегей мурза. Звичайно, розмірковуючи з позицій нашого часу, читач може задати питання: невже він заради задоволення почуття особистої помсти став умовляти Тамерлана (Аксак Тимура) піти війною на свою батьківщину Ідель-Юрт? На це ми можемо відповісти: так, так і було. Для Идегей мурзи особисті мотиви були найголовніше, у його вчинках вони грали величезну роль. Взагалі можна поставити питання: характерно було почуття патріотизму для цих особистостей, які жили в середні віки? Особливо це стосується Идегей мурзи. Було в ньому почуття любові до батьківщини? Це ще одна сторона його характеру, на яку ми повинні звернути увагу. Розмірковуючи про історичних осіб, не підганяємо ми їх під сучасні уявлення. Тоді поняття нації ще не існувало, а почуття патріотизму тісно пов’язане з поняттям нації. У той час в центрі всіх подій стояли особисті амбіції, бажання задовольнити їх будь-якими шляхами, тому подіями управляли особисті бажання, симпатії і антипатії.
Суперечливість Идегея мурзи
Така діяльність Идегей мурзи і привернула увагу істориків, які жили в той час. Значить, він свою пропагандистську роботу проти Золотої Орди вів не келійно, а досить відкрито. Можливо, говорив про це на великих зібраннях, які проводив Тамерлан (Аксак Тимур). Наприклад, Ібн Арабшах про це пише наступне:
«Він, Идику, не переставав підбурювати його до цього, порушувати так огортати Тимура».
Так, Идегей мурза не перестаючи твердив Тамерлану (Аксак Тимуру), що майбутній похід буде легким і вигідним у всіх відносинах, наводив безліч доводів, доводячи це. Він говорив:
«Ти устремляешься в далекі країни та місцевості дикі і занедбані, з-за цього піддаєшся небезпекам, перетинаєш хребти і пустелі і перебираєш книги подорожей. А ось видобуток холодна перед самими очима твоїми: ти здобудеш її легко і зручно, як тобі завгодно і приємно, для чого баритися і дрімати? З-за чого зволікати і отлагать? Піднімися з твердою рішучістю, і я тобі порука в тому, що немає фортеці, яка затримає тебе, і нема перешкоди, яка тебе зупинить; немає пресекателя (меча), який віджене тебе (…). Там тільки набрід і сволота. Багатства ж там піддадуться угону і скарби прийдуть до тебе на своїх ногах!» (Тизенгаузен В. Р. Збірник…).
Якщо ці слова правдиві, а ми не маємо права їм не вірити, то перед нами виникає колосальна трагедія, яку готував Идегей мурза для своєї рідної землі, залучаючи для цього Тамерлана (Аксак Тимура). Так, дійсно, складною особистістю був Идегей мурза. Яка величезна різниця існує між описаним в епосі Идегей мурзою й історичною особистістю!
Батьківщина Идегея
Ми всі за звичкою пишемо (мабуть, під впливом епосу «Идегей»), що батьківщиною Идегей мурзи був Ідель-Юрт, тобто Поволжі. Але чи це так? Адже він народився на Мангышлаке, ріс і формувався там, брав участь у боях у Синій Орді, там же познайомився з Тохтамишем, потім прибув з ним в Поволжі, тобто в Ідель-Юрт. Якби він вважав Ідель-Юрт своєю батьківщиною, хіба насмілився б сказати про живуть там народи: «там тільки набрід і сволота…». До речі, до цих пір ні один з татарських істориків не звертав уваги на цю сторону питання. А питання серйозне…
Очевидно, старання Идегея мурзи згодом вплинули на Тамерлана (Аксак Тимура), він почав уважніше прислухатися до його слів і аргументів, почав думати про похід на землі Золотої Орди. І одного разу він приходить до твердого переконання, що такий похід необхідно готувати. Той же історик Ібн Арабшах ще раз підкреслює:
«Він (Идику) не переставав підбурювати його (Тимура) до цього, порушувати так огортає його на всі лади (…) Тоді Тимур з найбільшою швидкістю приготувався до завоювання Дешт-Берке». Тут Дешт-Берке означає Золоту Орду.
Таким чином, Идегей мурза домагається своєї заповітної Мети — походу Тамерлана (Аксак Тимура) на територію Золотої Орди.