Як цар Соломон отримав своє багатство | Історичний документ

І призвав до себе цар Соломон слугу свого Бен-Аведана і сказав йому:

— Ось уже двадцять років я споруджую Будинок Бога і свій будинок, не шкодуючи для цього ні золота, ні срібла, ні міді, ні кедрових дощок, ні олійного, ні кипарисового дерева. І стала моя порожня скарбниця. У тестя мого царя єгипетського золота стільки, скільки піску, але не дає він мені його більше, а сам прагне відняти у Ізраїлю все, що може. Почув я, що за морем проти землі, якою володіє цариця Савська, лежить країна Офір. Золото там дешевше міді, і роблять з нього наконечники списів. Вирушай в Ецйон-Гавер, що при Элафе на березі Червоного моря, у землі іудеїв, побудуй там корабель на зразок таршишского. Дружній мені цар Тіра Хірам дасть тобі корабельників, і ти підеш у країну Офір і візьмеш там для мене золота, скільки зможеш здобути.

Корабельних справ майстри

І вклонився Бен-Аведан царя Соломона, навантажив ослів і мулів всім, що необхідно для побудови таршишского корабля, і разом зі своїми людьми відправився через пустелю в Ецйон-Гавер. Був при ньому тирянин від царя Хірама, корабельний майстер. У Еционе-Гевері будували корабель три роки. Після цього прибув корабель таршишский царя Тиру Хірама з корабельниками для корабля царя Соломона, де вже перебував Бен-Аведан і його слуги.

І були підняті якоря. І відпливли обидва корабля при спокійному морі та попутному вітрі. Ніколи ще не плавав Бен-Аведан по морю. Все йому було новиною, і серце переповнилося страхом. Моряки ж царя Тиру Хірама над ним потішалися, особливо коли він здійснював молитву Богу при вигляді высовывавших з хвиль пасти морських лисиць. Але Бен-Аведан молитов не припиняв і на глузування тирян не звертав уваги, бо залежав від цих людей і не міг без них ні плисти по морю, ні відшукати дорогу в країну Офір.

Прислухаючись до розмов тирийцев, зрозумів Бен-Аведан, що ці грубі, не знають імені Бога люди давно плавають по морях і бували не тільки в Офире, але і ще південніше, на березі, що люди царя Єгипту, тестя царя Соломона, називають Країною Пахощів. Вони весь час боялися зустріти єгипетські кораблі, пливли вздовж берега Єгипту. І зрозумів, Бен-Аведан, що цар Соломон, і цар Хірам вирішили добути золото країни Офір так, щоб про це не дізнався цар Єгипту, тесть царя Соломона.

Прибуття в країну Офір

Минуло два місяці, і з моря показалися гори. Тирянин-керманич пояснив, що це і є країна Офір. І приліпилися обидва корабля до берега, заповненому голими і чорними, як смола, людьми з кучерявим волоссям і товстими губами. Не злякалися вони кораблів і не втекли, а наблизилися, розмахуючи руками. Віддалік стояли їхні дружини, голі й товсті, з дітьми на руках. Блищали на них золоті кільця без числа, мужі ж вимахували списами з золотими наконечниками.

І розгорілися очі тирийцев. І вони винесли на берег усе, що захопили для обміну, і розклали так, щоб спокусити людей Офіру. І ті забігали, заклацали мовами, затанцювали, підкидаючи ноги, радіючи цій невидали. І вони віддавали за неї все, що у них просили, і золоті кільця, що були на дружин, і золоті наконечники. Коли ж це скінчилося, понесли злитки золота.

Раби Офіру

У Бен-Аведана і його слуг не було нічого запасли для обміну. Вони знімали з себе все, що у них було, і теж міняли на золото, залишаючись самі майже голими. Але не допустив Бог Авраама, Ісаака і Якова, щоб Бен-Аведан повернувся до царя Соломона з порожніми руками. Вночі почув Бен-Аведан чийсь жалібний голос, і він вийшов на палубу і побачив повзе чоловіка.

При світлі місяця блищали кайдани на руках і ногах. І підняв Бен-Аведан цієї людини на палубу, наказав своїм людям збити кайдани із золота, омив глибокі рани на боках і спині від бича. І цей чоловік кинувся до ніг Бен-Аведана і обійняв їх.

Потім він показав на меч у піхвах, з яким Бен Аведан не розлучався. І вийняв Бен-Аведан меч з піхов і дав цій людині, і той зійшов з палуби. До ранку він повернувся з п’ятдесятьма мужами, і кожен із них ніс, згинаючись від ваги, ручні та ножні кайдани. І поклав той чоловік до ніг Бен-Аведана його меч, а ті, кого він привів, ручні та ножні кайдани із золота. І стали люди Офіру танцювати. І слуги Бен-Аведана теж стали танцювати, радіючи золота.

І прокинулися тоді тиряне, бо вони, випивши вина ввечері, міцно спали. При вигляді золота на палубі у них розгорілися очі, але вони не посміли до нього доторкнутися, бо бачили, що мужі Офіру, люди міцні, не дадуть Бен-Аведана в образу.

І сказав тоді тирянин-керманич Бен-Аведану:

— Бери золото, а мені віддай цих людей, і я їх в Тирі продам.

І відповів Бен-Аведан тирянину:

— Цих людей звільнив я, слуга царя Соломона, і вони належать йому. Вирішувати царя Соломона, а не мені, слузі його, що з цими людьми робити.

Після цього кораблі отлепились від берега і вийшли в море. Вітер надував вітрила, а люди Офіру сиділи під ними, і Бен-Аведан показував їм небо, море, сонце, місяць, морських лисиць, яких він більше не боявся, і називав їх імена. Люди Офіру повторювали їх вголос. До того часу, коли з’явився Ецйон-Гавер, вони навчилися говорити мовою Ізраїлю і молитися Богу Ізраїля.

Повернення додому

Кораблів В Ецйон-ґевері моряки царя Тиру пересіли з корабля царя Соломона на корабель царя Хірама і відпливли. Бен-Аведан не відшукав на березі мулів і ослів, бо їх викрали кочівники. І він наказав людям Офіру брати золото, бурдюки з водою, харчі і йти за ним. Своїх слуг він залишив кораблів в Ецйон-ґевері охороняти корабель царя Соломона, щоб не викрали і його.

І рушили люди Офіру на чолі з Бен-Аведаном в Єрусалим через пустелю. І несли нові слуги царя Соломона на своїх плечах те, що раніше сковувало їх руки і ноги. І радів Бен-Аведан, що він повертається не з порожніми руками.

Як цар Соломон отримав своє багатство | Історичний документЦар Соломон вийшов з дому, щоб глянути на те, що привіз Бен-Аведан з країни Офір. І зрадів він при вигляді золота і нових своїх слуг, славили його і Бога Ізраїлю. І ті, хто стояв на площі перед будинком царя Соломона, теж раділи. Наказав цар Соломон віднести золото в свій будинок, а людей країни Офір передав Дому Бога, щоб вони його охороняли.

Після того він ввів слугу свого у внутрішні покої і сказав йому так:

— Я задоволений тобою, Бен-Аведан, і даю тобі за це в дружини дочку мою Тафифь. Ти чоловік розумний і розумієш, що дар цей дорожче золота, яке ти привіз.

І кинувся Бен-Аведан в ноги своєму тестеві, завдяки його за милість.

— Навесні ти візьмеш людей Офіру і підеш в Ецйон-Гавер, сядеш там на корабель і сам попливеш в країну Офір. Я дам тобі те, що цінують люди Офіру.

Плавав Бен-Аведан в Офір кілька разів і привіз стільки золота, що цариця Шеви, коли вона відвідала царя Соломона, дивувалася його багатства.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: