Як були побудовані великі єгипетські піраміди? | Історичний документ

Історики вже багато років намагаються розгадати, яким чином єгиптяни затягували на величезну висоту, аж до 140 метрів, кам’яні блоки вагою по 2 тонни і більше, яких знадобилося на найбільшу піраміду Хеопса понад півтора мільйонів.

Як підрахували вчені, будівельники затягували один такий блок кожні дві хвилини, протягом 20 років. А загадка тут полягає в тому, що якщо робити для цієї мети пологий пандус, то його обсяг повинен був у багато разів перевищувати об’єм самої піраміди. Але ніяких слідів від побудови таких величезних пандусів біля пірамід виявлено не було.

На мій погляд дилетанта, насправді ніяких пандусів або підйомних механізмів для будівництва зовсім не потрібна, оскільки єгипетська піраміда сама по собі є таким “пандусом”, за яким можна без особливих зусиль піднімати блоки будь-якої ваги – і в тому числі був піднятий найважчий блок піраміди Хеопса, який важить 35 тонн. І розгадка тут лежить на поверхні.

Чому взагалі єгиптяни будували саме чотирикутні піраміди? Адже на тригранні піраміди при тій же висоті пішло б менше матеріалу — і притому з боку вони б виглядали нітрохи не гірше, а так само переконливо. Зате піраміда, квадратна в підставі, давала можливість піднімати кам’яні блоки з одного боку піраміди, спускаючи прикріплені до них канатами противаги по іншій стороні.

Нагадаємо, що спочатку великі єгипетські піраміди були абсолютно гладкими – і це пізніше араби здерли з них облицювання з відшліфованого твердого вапняку, для зведення своїх мечетей в Каїрі.

Як же противаг можна було використовувати міцні ящики з мідних дротів (заліза або бронзи у єгиптян тоді ще не було), об’ємом близько кубічного метра, які набивалися камінням. Адже камінь вагою всього кілька кілограмів на будь-яку вершину підняти набагато легше, ніж надриваючись, волочити туди по пандусу брилу вагою 2 тонни.

Просто одну з сторін піраміди залишаємо поки ступінчастою – а на її щаблях розставляємо ланцюжок робітників, які передають камені один одному із рук в руки. І тоді всього 200 чоловік вистачить, щоб підняти ці кругляки до самої вершини, адже висота кожної сходинки лише 70 сантиметрів. А щоб за одну хвилину наверх переміщалося близько тонни каміння, тобто близько 200 булижників, потрібно всього лише поставити на сходах не одну таку живий ланцюжок, а стільки їх, скільки знадобиться – хоч 20 або більше.

Хеопса виконувалося.

Причому маючи для цієї великої будівлі робочою силою в 100 тисяч осіб, як про це пише грецький історик Геродот, можна було всі ці роботи налагодити на досить гуманних умовах – скажімо, працювати позмінно, і частіше міняти тих, хто зайнятий на підйомі вантажів на висоту.

До речі сказати, багато хто до цих пір чомусь думають, що єгипетські піраміди будували раби, яких наглядачі батогами підганяли. Насправді ж це зовсім невірно – і єгиптологи давно вже встановили, що в Стародавньому Єгипті був зовсім не рабовласницький лад класичного зразка, типу римського і грецького.

По правді сказати, це був свого роду первісний “соціалізм” — на зразок того, що був у нас при Сталіні. Фараон був тоді живим богом, якому все в країні належало – і рабами якого були всі жителі Єгипту до єдиного, включаючи чиновників і жерців найвищого рангу.

А весь зібраний урожай і все, що виготовляли ремісники, здавалося в державні сховища – і звідти потім кожному давньоєгипетським “колгоспнику” видавався чиновниками покладений йому пайок, одяг та інше. Грошей тоді в Єгипті ще не було – так що, можна сказати, там повний комунізм тоді був.

Аж до того, що навіть щось на зразок соцзмагання між колгоспниками бригадами тоді були, і якісь призи переможцям присуджували. Була й величезна армія писарів, яка вела детальну звітність. А жерці займалися ідеологічною обробкою населення.

Вселяли народу, що фараон це не просто живий бог – а самий головний з богів. Так що працювати на нього, це велике щастя — і за це потім коли-небудь буде велика нагорода! Тільки до п’ятирічних планів і звітних з’їздів єгиптяни ще не додумалися…

Але повернемося краще до пірамід. Треба сказати, що природні умови Єгипту дозволяли тоді вирощувати лише один урожай на рік, після розливу Нілу. А потім наставала посуха, і хліборобам треба було чекати наступного розливу, так що більшу частину року сотням тисячам селян робити було особливо нічого.

Тому Джосер, фараон з третьої єгипетської династії, перший здогадався в 27 столітті до нашої ери, як краще застосувати цю вільну робочу силу – і з тих пір кожен “колгоспник” мав пару місяців щороку відпрацьовувати на цих великих будівництвах Стародавнього Єгипту.

Правда, піраміда Джосера, перша з великих пірамід, була заввишки 60 метрів, і вона була складена не з таких великих кам’яних блоків, як піраміди Хеопса і Хефрена. Так що її, мабуть, будували якимось іншим способом, і це було набагато простіше…

Автор статті: Олег Греченевский

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь