Як більшовики приховували вбивство Романових | Історичний документ

Дезінформація

Перше офіційне повідомлення про доконаний страти з’явилося в «Известиях» 19 липня 1918 року. Потім цю інформацію передали по радіо всьому світу, і за іронією долі радіостанція знаходилася поряд з імператорською резиденцією в Царському Селі. Однак і в тому і в іншому повідомленнях йшлося тільки про розстріл колишнього царя, а далі уточнювалося, що дружина і син Миколи Романова евакуйована в надійне місце.

Ні слова про великих княжнах і свиті. Ця новина дивним чином пройшла майже непоміченою: у Москві люди прореагували на неї з байдужістю і байдужістю, так і на Заході преса і міністри закордонних справ не відразу звернули на неї свою увагу.

Подібне ставлення, на перший погляд більш ніж дивне, можна пояснити, звернувшись до періоду, що передував вбивства. Справа в тому, що вже тоді ходило безліч чуток про смерть Романових, потім всі версії незмінно виявлялися помилковими, і люди, остаточно збиті з пантелику, не знали, кому тепер вірити.

Свій «вагомий» внесок у поширення подібних повідомлень внесла, в першу чергу, московська друк. Більше того, поруч із викликають паніку статтями про «кари» і «знищення» всієї імператорської сім’ї з’являлися інші, абсолютно протилежного змісту: у них стверджувалося, що в’язні продовжують жити в Іпатіївському домі.

Таким чином, ще до дійсно скоєного вбивства стали вдаватися до дезінформації, мистецтва підступному й витонченому, в якому згодом чимало досягне успіху Сталін. Воно полягає в тому, щоб максимально маніпулювати подіями, змушуючи людей думати так, як цього хочеш. Суперечливі новини, що з’являлися в московській пресі, тримали населення в стані перманентної невпевненості і не давали можливості виробити власну думку щодо того, що сталося. Коли ж дезінформація стала діяти в повну силу, багато хто повірив і вигадки про що залишилися в живих Романових.

Неможливо з повною впевненістю стверджувати, що дезінформація була справою рук лише однієї ВЧК. Перша секретна служба більшовиків ще була органом, що підкорявся інтересам «справи революції», і, незважаючи на «червоний терор» і численні випадки зловживання владою, вона так і не досягла витонченості свого наступника, сумно відомого ГПУ. Сталінське ГПУ буде стояти виключно на сторожі інтересів диктатури і перетвориться, таким чином, в даний знаряддя одноосібного терору.

І все ж розстріл Романових був типовою акцією першої секретної служби більшовиків. Саме тоді використовували прийом, згодом застосовувався на всій контрольованій ВЧК території: перед початком кари на повну потужність включали мотор вантажівки, щоб заглушити звуки пострілів. Але ВЧК, «невсипущий страж революції», діяла ще занадто стихійно і неорганізовано, щоб поодинці зробити чудеса містифікації, що послідувала за вбивством Романових.

У зв’язку з поширенням такої кількості суперечливих чуток навіть самі центральні влади відчули необхідність отримати достовірну інформацію про долю імператорської сім’ї і в червні 1918 року дали відповідне доручення Рейнгольду Берзіну, тодішньому главкому Західного революційного фронту. У матеріалах слідства фігурують три телеграми, надіслані з Москви, і одна, відправлена Берзиным явно у відповідь на ці запити з центру.

Як більшовики приховували вбивство Романових | Історичний документОтже, радянське керівництво подбало про почуття православних віруючих, явно намагаючись змусити їх забути про розстріл Романових, хоча шанований ними «цар-батюшка» і був по-звірячому вбитий, тепер вони могли бути спокійні, що його прах поховали за православним обрядом. Навіть якщо прочитати всю білогвардійську пресу від початку і до кінця, нема ніде нічого подібного. Слід визнати, що більшовицька дезінформація була проявом набагато більш витонченої фантазії.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: