У ніч на 22 червня, коли над нашою Батьківщиною нависла серйозна небезпека, прикордонні наряди, як завжди, перебували на рубежах нашої великої країни.
Віроломні фашистські війська, озброєні до зубів танками і авіацією напали на наші кордони.
Прикордонники першими прийняли на себе удар озвірілих банд. Славні прикордонники хоробро зустріли фашистських розбійників, щоб грудьми відстояти недоторканність кордонів своєї вітчизни.
Заворотников і прикордонник Алексєєнко, перебуваючи в дозорі, зазнали нападу двадцяти румунських солдатів. На вимогу румунів здатися Заворотников і Альо ксеенко відповіли гранатами, залягли і повели бій. Завдавши супротивнику шкоди, вони разом з приєдналися до них пограничнаками цілком знищили всю групу румунських солдатів.
Під час переправи групи противника через річку Прут прикордонник Герасимович знищив п’ятнадцять ворожих солдатів. Його поранили, але він не залишив посади і продовжував впевнено вести вогонь по противнику.
Снайпери прикордонник Нагібін і сержант Фіногенов влучним вогнем знищили німецьких офіцерів, що знаходилися на командному пункті.
Лейтенант Сухарєв з чотирма бійцями, пам’ятаючи славне бойове правило — «не питай скільки супротивників, а питай, де вони»,- вступив у бій з цілою ротою фашистськи військ. Не витримавши дружного і влучного вогню, який відкрила жменька прикордонників, ворожа рота бігла.
Отримавши підкріплення в кількості двох взводів, фашисти знову спробували атакувати п’ятьох сміливців, але з великими втратами були відкинуті за лінію кордону.