Вогняне небо 1967 року | Історичний документ

Настав перший літній місяць 1967 року. Ізраїль готувався до нанесення нищівного удару по своїм арабським сусідам: ОАР (Об’єднана Арабська Республіка, так в той час іменувався Єгипет), Сирії, Йорданії. Також були заплановані, виходячи з склалася обстановки, повітряні операції проти Іраку.

Некомплект льотного складу

Напередодні ізраїльського нападу Міг-21 перебували на озброєнні ВПС з трьох згаданих країн, крім Йорданії. Їх кількість в різних джерелах називається, але цілком реальними виглядають такі цифри: 100 Мить-21Ф та ПФ в ОАР, 36 у Сирії і 75 в Іраку. Разом — більше 200 машин, що виглядає досить переконливо порівняно з сімома десятками найбільш сучасних ізраїльських літаків «Міраж-Ш»СУ (всього ВПС чотирьох арабських країн мали близько 720 бойових літаків проти приблизно трьохсот у Ізраїлю). Однак частина цих Міг-21 була несправна і потребувала ремонту. Ряд машин був нещодавно отриманий і ще не освоєний в частинах. ВВС всіх арабських держав відчували некомплект льотного складу, особливо для польотів на надзвукових машинах. А рівень підготовки льотчиків були залишав бажати кращого, що було ясно продемонстровано в ході попередніх боїв «війни за воду».

5 червня 1967 року, о 8: 45 за місцевим часом, перші бомби впали на єгипетську авіабазу Каїр-Західний, а потім— і на інші. Так, розгромом ВВС ОАР на їх аеродромах, почалася чергова арабо-ізраїльська війна. У цей момент вся авіація єгиптян перебувала на землі, за винятком чергувала в повітрі вісімки Міг-21, у якої незабаром повинен був закінчитися запас пального, і їх льотчики готувалися до повернення на базу.

В ході трьох хвиль нальотів першого удару більшість Міг-21, так само як і літаків інших типів, було знищено на своїх стоянках. З авіабази Абу-Суэйр намагався злетіти чергове ланка Міг-21, але всі чотири його літаки були знищені. Все ж ще кількох «двадцять першою» вдалося піднятися в повітря, при цьому один з них був збитий в бою з «Міражами». Іншому вдалося відігнати четвірку «Супер-містерів», але машина розбилася при спробі сісти на пориту лійками смугу.

О другій годині пополудні на Абу-Суэйр був здійснений новий надітий, але встигли злетіти по тривозі кілька Міг-21 встигли збити два «Містера».

Потім змогли піднятися ще кілька «двадцять перше», але відбулася зустріч з «Міражами» і єгиптяни недорахувалися двох машин. Правда, один з ізраїльських льотчиків настільки захопився боєм, що проґавив момент повернення на базу, і за израсходованию палива йому довелося покинути свій «Міраж».

Приблизно о пів на одинадцяту до Абу-Суэйру підійшла на допомогу група з 20 Міг-21 і Міг-19 з авіабази Хургада. Тут вони були перехоплені шістнадцятьма «Міражами», і чотири «девятнадцатых» відразу ж були збиті. Потім був запеклий маневрений бій, в якому жодна із сторін не добилася успіху. Тим не менш єгиптяни не уникли нових втрат: частина машин розбилася припосадке на пошкоджену смугу, а деякі льотчикам довелося покинути машини в повітрі израсходованию палива.

Єгипетські Міг-21, знищені на землі в червні 1967 року

При нальоті на базу Файид четвірки «Містерів» перебували на смузі Міги були знищені. Ведучий ізраїльського ланки розстріляв намагався злетіти для відбиття нальоту «двадцять перший», при цьому єгипетський винищувач, вибухнувши, пошкодив машину свого кривдника. Ізраїльтянину вдалося дотягнути до Синая, а там довелося катапультуватися.

Близько 9 з авіабази Иншас злетіла трійка уцілілих після нальоту Міг-21 40-го полку і, незважаючи на відсутність будь-якого зв’язку з землею, попрямувала у бік Каїра-Західного, піддалося удару «Ураганів», яким при цьому вдалося збити на злеті «двадцять перший». З прибуттям Мігів ролі помінялися, і ізраїльтяни недорахувалися одного літака. Правда, збитий «Ураган» впав на єдиний вцілілий Ту-16. Не виключено, що ізраїльський льотчик навмисно спрямував свою машину на єгипетський бомбардувальник.

Також серед інших видів бойової роботи єгипетських Міг-21 відзначені чотири короткочасних прольоту з розвідного цілями над пустелею Негев, де розташований ряд важливих військових об’єктів Ізраїлю, в тому числі ядерний центр Дімона. Міги йшли на великій висоті з надзвуковою швидкістю, близько 1,5 М.

На сирійському фронті ініціативу намагалися захопити араби, які першими почали бойові дії на землі і в повітрі. У 1145 за місцевим часом сирійські Міг-21 (різні джерела розходяться в кількості брали участь в нальотах Мігів, називаючи від трьох до десяти машин) завдали удару по нафтопереробному заводу в Хайфі, а потім —по аеродрому в Мегіддо (в деяких джерелах називається Маханаїм). Також нальотам піддалася різні населені пункти Ізраїлю на узбережжі Середземного моря, в т. ч. на рідній киббуц генерала Ходу, головкому ізраїльських ВПС. Природно, що цього було більш ніж достатньо. Через годину послідував удар відплати за сирійським авіабазі Думедр, Марж-Ріал, Сеедкал, а також по авіабазі в районі Дамаска.

В районі своєї столиці сирійські винищувачі вже чекали противника. Однак у бійок боях успіх супроводжував ізраїльтянам, який збив десять літаків, у тому числі сім Міг-21: п’ять на «Міражі» і два на «Супер-мистерах». Сирійцям ж на «двадцять перше» не вдалося здобути жодної перемоги. Крім того, на аеродромах було знищено до двох третин літаків ВПС Сирії. У наступні дні діяльність залишків сирійської авіації звелася до спорадичним нальотів на наземні частини противника.

В цей же день близько 15°°, у відповідь на дії ВПС Іраку, трійка «Вотуров» здійснила наліт на іракську авіабазу Н-3. Противника зустріла пари Міг-21, випустивши по ньому дві ракети Р-13. Ізраїльтяни змогли ухилитися від них і нанести удар по цілі.

За ніч єгиптянам вдалося відремонтувати певну частину пошкоджених літаків, і з світанком те, що залишилося від ВВС ОАР, змогло зробити деякі дії.

Вогняне небо 1967 року | Історичний документООН про припинення вогню на Близькому Сході: 9 червня на єгипетському і йорданському фронтах, 10-го —на сирійському. Настав час підводити підсумки, нерадісні для арабів, які зазнали жорстокої поразки і понесли важкі територіальні та матеріальні втрати. Середовищ і останніх— від 437 до 451 літаків, знищених на аеродромах і в повітряних боях, в тому числі 131-145 Міг-21 (публікувалися і інші дані, що трохи відрізняються в ту або іншу сторону, але ненабагато): 89-100 єгипетських, 32-33 сирійських, 9-13 іракських. З них у повітряних боях втрачено всього двадцять одинадцять єгипетських, десять сирійських і один іракський.

Ізраїльтяни втратили в боях близько півсотні літаків, у т. ч. дванадцять—у повітряних боях. На рахунку льотчиків Міг-21 — всього чотири перемоги, здобуті єгиптянами.

Природно, що після невдалої війни багато «ласкавих» слів було сказано як самими арабами, так і на сторінках західної преси на адресу радянського озброєння, в т. ч. і Міг-21. Само собою, в цій прес-кампанії було більше пропаганди, ніж дійсного стану речей. Між тим самі ізраїльські льотчики в інтерв’ю з кореспондентами західних авіаційних видань підтверджували свою високу оцінку дітища КБ Мікояна, відзначаючи при цьому, що на Міг-21 льотчики противника літали не належним чином. Особливо негативно відгукувалися про льотних якостях сирійців.

Природно, що відзначалися і слабкі місця Міг-21. Так, ізраїльські льотчики вказували на те, що живучість у нього поступається таким Міг-17 та Міг-19: після потрапляння декількох 30-мм снарядів у «двадцять перше» спостерігалася тенденція до вибуху. Відзначимо, що всі повітряні перемоги ізраїльтяни здобули за допомогою гармат. Ракети класу «повітря-повітря» Matra R. 530 були застосовані лише при ударах по авіабазі: інфрачервоні головки самонаведення відмінно «чіплялися» за включені або прогріваються двигуни єгипетських машин, що стоять на землі.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь