Воїни кордону | Історичний документ

У документах повоєнних років наводяться численні епізоди, що розкривають подвиги, вчинені не тільки окремими прикордонниками, але й цілими групами. Так, 2 вересня 1945 р. взвод прикордонників зіткнувся з бандою в 120 чоловік. Банда, маючи значну перевагу, почала атаку.

Прикордонники успішно відбили три атаки, а потім самі перейшли в наступ. В ході збройного зіткнення взвод знищив і взяв у полон 25 бандитів. Інші розбилися на дрібні групи і розсіялися по лісі. Прибула підтримка продовжувала переслідувати банду до повної її ліквідації.

Героїчно поводили себе прикордонники в бою з бандою, іменованої «Орлик», яка у жовтні 1945 р. здійснила напад на прикордонну заставу. Вартові, прийняли бій, забезпечили вихід бійців, які перебували в приміщенні. Банда, яка посіла поблизу застави вигідні позиції, вела прицільний вогонь по выбегавшим з казарми прикордонників. Однак бандитам не вдалося здійснити свій план: знищити особовий склад і захопити зброю.

Прикордонники діяли організовано і як завжди сміливо і стойко. Минуло не більше 15 хвилин, як вони пробралися банді в тил, блокували її з флангів. Опинившись в мішку, оунівці стали відступати. Ні погрози, ні навіть розстріл ватажком окремих, які втекли з поля бою бандитів, не могли врятувати банду від повного розгрому. Вранці прикордонники застави разом з прибулою на допомогу групою підтримки розшукали в лісі оунівців, які напали на заставу, частину знищили, інших змусили скласти зброю. В результаті банда «Орлик» була повністю ліквідована.

У лютому 1947 р. група прикордонників у кількості 11 чоловік під командуванням лейтенанта Соловйова 20 кілометрів переслідувала банду по глибокому снігу на різко пересіченій місцевості. Бандити, розбившись на дрібні групи, відстрілюючись, намагалися втекти від прикордонників. В ході переслідування прикордонники не раз вступали з бандитами в рукопашні сутички. В результаті сміливих і рішучих дій усієї групи прикордонників банда була розгромлена.

Група прикордонників у складі 6 чоловік під командуванням молодшого лейтенанта Утіна у лютому 1948 р. в умовах бездоріжжя 40 кілометрів невідступно переслідувала перевершує за чисельністю банду, а потім в нерівному бою розбила її.

Невідступність у переслідуванні виявлених бандитів і порушників державного кордону, прагнення за будь-яку ціну затримати, а якщо вимагали обставини і інтереси Батьківщини, то і знищити злочинців, були характерними рисами діяльності радянських прикордонників.

Про ініціативності воїнів кордону в пошуку і затриманні порушників державного кордону розповідають, що описують дії прикордонників Садикова і Зульфикарова, які з допомогою селян затримали двох порушників кордону; сержанта Баранова, який за ледве помітним ознаками виявив порушення кордону і затримав злочинця; мл. сержанта Кузнєцова і рядового Кадулина, які в темну, дощову, осінню ніч виявили, розшукали порушників кордону, в рукопашній сутичці обеззброїли і затримали їх.

У документах розповідається про трехсуточном переслідування банди сім’ю прикордонниками під командуванням молодшого лейтенанта Іващенко. 12 разів вони вступали в збройні сутички з бандитами. В останній момент, коли створилася реальна загроза безкарного догляду бандитів в хащі лісу, прикордонники зняли зимовий одяг і взуття, наздогнали втікачів бандитів і повністю розгромили банду.

Не менш цікаві й інші документи, присвячені описам подвигів прикордонників. В них розповідається про багатьох воїнів кордону: лейтенантові Никифорове, уміло проводив операції з пошуку та ліквідації оунівських банд; лейтенантові Євсєєва, який не раз водив бійців в рукопашну сутичку; мл. лейтенанта Жукова; 19-річному українцеві Варибрусе, який в одному з боїв з бендерівцями знищив і захопив у полон 10 бандитів.

Документи розповідають про товариській допомозі і взаємної допомоги прикордонників у боротьбі з бандитами і порушниками кордону, які були характерною рисою їх бойової діяльності, надавали їм впевненість у своїх силах при зіткненнях з переважаючими силами противника.

Прикордонники гартувалися в суворих умовах, як йшов процес виховання високих моральних і бойових якостей прикордонників, їх фізичної витривалості, волі, почуттів радянського патріотизму, ненависті до ворогів Батьківщини, гуманності і доброзичливості до людей.

Документи показують тісну дружбу прикордонників з місцевим населенням, їх взаємодопомога. Трудівники прикордонних селищ у всьому допомагали прикордонникам, а прикордонники у важку хвилину завжди приходили на допомогу жителям прикордонної смуги. В кінці грудня 1950 р. вийшла з берегів річка Тиса затопила прибережні населені пункти. Прибулі на допомогу прикордонники Закарпатського прикордонного округу самовіддано боролися зі стихійним лихом. Вони діяли сміливо та рішуче і лише за одну ніч вивезли у безпечне місце 2000 чоловік, велика кількість цінностей і різного майна.

Воїни кордону | Історичний документ

Прикордонники, які охороняли західний кордон, проводили серед населення велику виховну роботу. Лише у 1947 р. комуністи і комсомольці прикордонних застав і загонів Українського округу провели в населених пунктах прикордонних районів близько 8 тисяч бесід і доповідей, брали участь в сотнях різних зборів і мітингів.

У свою чергу і трудящі, творча інтелігенція були частими і бажаними гостями на прикордонних заставах. У 1947 році перед воїнами Закарпатського прикордонного округу 64 рази виступали з концертами республіканські і обласні творчі колективи.

Про тісну дружбу воїнів кордону з місцевим населенням яскраво свідчить і той факт, що чимало прикордонників, відслуживши свій термін, залишалося в західних прикордонних районах України на постійне проживання. У 1948 р. з демобілізованих воїнів кордону на території Закарпатської області було організовано колгосп «Прикордонник». Інвентар та машини для нового колгоспу допомогло придбати командування округу.

Воїни кордону надавали велику допомогу прикордонним колгоспам у проведенні сільськогосподарських робіт. Навесні 1947 р. силами прикордонників було зорано 70 га землі в колгоспі «Звільнена Білорусія». У період весняної посівної кампанії 1949 р. для виробництва сільськогосподарських робіт одним лише прикордонним загоном було виділено 25 прикордонників і 16 коней. З допомогою прикордонників ряд колгоспів провів весняну сівбу в стислі терміни.

Місцеве населення, проникшееся глибокою повагою до воїнам кордону, висувало і обирало їх до складу місцевих Рад депутатів трудящих, а комуністів і комсомольців прикордонників — в районні та обласні партійні та комсомольські органи. На прохання трудящих деякі населені пункти і колгоспи перейменовувалися. Їм давали назву «Прикордонник» або присвоювалися імена славетних героїчними подвигами воїнів кордону.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь