Випадки лінчування збитих радянських льотчиків натовпом | Історичний документ

У лютому 1945 року поблизу Баден-Бадена була збита «літаюча фортеця», бомбардувальник «Боїнг-26» американського виробництва, причому 7 англійських льотчиків потрапили в полон.

Конвоїри повели полонених через населений пункт Пфорцгейм, де англійці були по-звірячому побиті місцевими жителями, а потім льотчиків відвели в Гухенфельд і там помістили в підвалі шкільної будівлі.

Розлючений натовп увірвався в підвал: полонених знову побили, потім виволокли на цвинтар і там застрелили. У цьому страшному злочині головну роль зіграли підлітки з фашистської молодіжної організації «Гітлерюгенд».

Опинився в підвалі на самому початку побоїща бургомістр Гухенфельда не дозволив розстрілювати полонених в підвалі, звичайно, аж ніяк не заради їх порятунку. Представник влади розпорядився відвести льотчиків на цвинтар, так як інакше, заявив, що він, діти, будуть боятися ходити в школу.

Разъяренность і лють натовпу бували настільки сильні, що, як показує Герінг, траплялося навіть, що і німецьких льотчиків, збитих над територією Німеччини, але в перший момент визнаних ворожими «терористами», натовп била до напівсмерті, перш ніж вони були упізнані.

Смерть від рук оскаженілої натовпу не була звичайним позбавленням життя: це було страшне і повільне вмирання в муках людини, що б’є найвитонченішими способами.

28 лютого 1945 року в Бомте натовп закатувала на смерть двох англійських військових льотчиків — Дж. Р. Тейлора і В. Ф. Кэтбертсона.

Співучасники цього вбивства — «цивільні» Серпень Бюнинг і Фрідріх Кеніг — були 8 березня 1946 року англійським військовим судом засуджено до страти й повішено. Двом іншим — Серпня Текнеру і Норберту Мюллеру — смертна кара була замінена на 15 років тюремного ув’язнення.

Однак нам здається, що, незважаючи на посилені спроби місцевих гітлерівських ватажків, їм не завжди вдавалося підбурити населення і штовхнути його на вчинення злочину проти захоплених в полон льотчиків.

Якщо натовп трималася пасивно, то на сцену негайно виступали співробітники органів безпеки або функціонери НСДАП, особисто вбиваючи беззахисних полонянок. У багатьох випадках у звірствах над беззбройними льотчиками брали участь також офіцери і солдати вермахту, особливо солдати гітлерівських ВВС.

В жовтні або листопаді 1944 року в Рейнвейлере були по-звірячому вбиті чотири англо-американських льотчика. Допитаний після війни безпосередній убивця їх Гуго Грюнер, який був співробітником гаулейтера Бадена і Ельзасу Вагнера, показав, що ці льотчики були захоплені солдатами вермахту, що вони носили мундири, але не мали головних уборів. Ось його слова:

«Я сказав жандармам, що отримав від Вагнера наказ вбивати кожного взятого в полон союзного льотчика. Жандарми відповіли, що це єдине, що має бути зроблено. Тоді я зважився піддати екзекуції всіх чотирьох льотчиків, а один із присутніх жандармів вказав на берег Рейну як на відповідне місце для страти».

Далі Грюнер розповів, як проходила підготовка до екзекуції і як він вбивав льотчиків пострілами з кулемета в спину, як йому допомагав агент гестапо Еріх Мейсснер з Лорраха. Трупи розстріляних волочили по землі за ноги і скидали у води Рейну.

Зрозуміло, не залишалися осторонь ні співробітники безпеки, ні особи, що безпосередньо пов’язані з ними.

У Рівненській в’язниці наглядачі вбили двох льотчиків і двох радянських льотчиць (поранених при вимушеній посадці). Перед вбивством всіх їх по-звірячому катували і били, примушуючи давати потрібні свідчення.

Випадки лінчування збитих радянських льотчиків натовпом | Історичний документ

На процесі у справі гітлерівського фельдмаршала Лееба та інших підполковник Крафт розповів про випадок вбивства співробітником поліції безпеки одного збитого льотчика. При цьому розпочате проти убийны слідство за наказом згори було припинено.

21 вересня 1944 року група чиновників поліції безпеки в Енсхеде (Голландія) вбила захопленого в полон союзного льотчика, ім’я якого не встановлено. Після війни англійський військовий суд засудив учасників вбивства — чиновників нацистської юстиції Ебергарда Шенграта, Ервіна Кнопа, Вільгельма Хадлера, Герберта Гернота і Еріха Лсбинга —до смертної кари, Фріца Бема —до 15 років ув’язнення, а Фрідріха Беека — до 10 років.

21 червня 1944 року над територією Мекленбурга були збиті два літаки типу «Либерейтор». Обидва екіпажі чисельністю 15 осіб було вбито нібито «при спробі до втечі».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь