Війна в Іраку 2003-2011 рік | Історичний документ

У 2002 році в США почалася активна пропагандистська кампанія з демонізації іракського лідера Саддама Хусейна. Американський президент не соромився у виразах: за його словами, Хусейн – втілення зла – тиран, спонсор міжнародного тероризму і світова загроза. Така войовнича заокеанська риторика могла означати тільки одне – що Іраку треба готуватися до вторгнення.

У світової спільноти і правда були приводи для невдоволення поведінкою іракського лідера – в 1998 році він відмовився від співпраці з комісією, що контролює виконання резолюції Ради Безпеки ООН з ліквідації зброї масового ураження і програм по його виробництву.

Але в 2002 році Саддам Хусейн, розуміючи загрозу, що насувається, відновив співпрацю зі спеціальною комісією ЮНМОВІК, яка шукала зброю масового ураження аж до початку війни, але так його і не знайшла.

Так що на цей раз у підготовці майбутньої військової кампанії, на відміну від попередньої, все було не так однозначно. Ряд країн скептично поставився до ідеї військової операції. Частково це було практично з-за відсутності представлених американською стороною доказів наявності хімічної зброї, частково з-за думки, що слабка у військовому відношенні Ірак не становить реальної загрози світовій спільноті, частково з-за підозри, що за імперіалістичними амбіціями США стоять нафтові інтереси.

29 січня 2003 року Європейський парламент прийняв резолюцію, яка має рекомендаційний характер, яка містила заперечення проти односторонніх військових дій проти Іраку з боку США.

Згідно резолюції «попереджуючий удар не буде відповідати міжнародного права і Статуту ООН і призведе до більш глибокої кризи за участю інших країн регіону. Але американську агресію це не зупинило.

Напад на Ірак

О 3.30 ранку 20 березня 2003 року вулиці Багдада сталися сильні вибухи. По Іраку було випущено 36 ракет типу «Томагавк» і бомби GBU-27, кожна з яких важила близько п’ятисот кілограмів.

У 4.15 американський президент зробив оголошення про те, що віддав наказ про напад на Ірак, розраховуючи на усунення Саддама Хусейна з перших же ударів. Але доля іракського лідера все так само була невідома. Ходили чутки, що він був убитий при бомбардуванні. Але підтвердження того не знаходилося.

21 березня 2003 року почалося сухопутний наступ на Ірак. Британські війська після перетину кордону зайняли стратегічно важливий порт Умм-Каср, потім почали просуватися далі. Американці підійшли до міста Насирія, де зустріли запеклий опір.

Іракці підпалили 7 нафтосховищ і кілька заздалегідь підготовлених ємностей з нафтою. Велика кількість диму і високі температури виводили з ладу датчики ракет американців, які втрачали точність попадання.

22 березня британські частини дійшли до передмість Басри, де кілька годин вели запеклий бій з танками іракської армії, які змусили британців відступити в Розум-Баср. Між тим Багдад піддався масованим бомбардуванням, в тому числі і за передмістям. Через день сполучені сили британських і американських сил знову вступили в битву за Басру – відбулося захоплення аеропорту. Паралельно пішла наступ на Насирию.

Протягом всієї кампанії військовослужбовців коаліційних військ зустрічали засідки і пастки. І ця війна мало нагадувала звитяжну «Бурю в пустелі». Комунікації і стратегічні об’єкти доводилося завойовувати з важкими боями.

У Насирии американські солдати знайшли більш як 3000 масок і форм, призначених для використання при наявності хімічної зброї у повітрі. Але саме хімічну зброю під час війни, ні після неї, так виявлена і не була.

24 березня американські ВПС проводять операцію проти дивізії «Медіна» в районі Кербела і зустрічають запеклий опір іракців. В результаті сутички з 30 вертольотів, що атакують позиції урядових військ, після бою в строю залишаються два.

Війська коаліції

Між тим на міжнародній арені все більше і більше країн виступає проти вторгнення в Ірак. Ліга Арабських держав підписала резолюцію, в якій було запропоновано силам коаліції вивести війська з іракської території. Єдиний учасник, який підтримав дії США і Великобританії – це Кувейт.

Але в Іраку урядові війська зіткнулися з труднощами не тільки в зв’язку із вторгненням. У Басрі спалахнув заколот шиїтів, який артилерія Саддама Хусейна не змогла придушити.

По мірі просування військ коаліції почастішали терористичні акти, спрямовані проти нападників. Іракський віце-президент Таха Ясін Рамадан пригрозив, що народ буде використовувати всі можливі засоби, щоб зупинити вторгнення .

Війна в Іраку 2003 2011 рік | Історичний документ

Хоча нападу на коаліційні сили відбувалися на всій території Іраку, основна їх частина була зосереджена в декількох місцях. На півночі — в містах Мосул, Кіркук і Таль Афар, в Центральному Іраку — всі міста, в так званій Сунітському трикутнику або «Трикутнику смерті», в південних областях найяскравіші осередки опору були в містах Басра, Наджафа, Кербела, Діванія.

Потихеньку країна почала скочуватися в громадянську міжконфесійну війну – іракці воювали вже не лише з коаліцією, але й один з одним.

Міжконфесійна війна

Показова страта захопленого Саддама Хусейна в 2006 році не стабілізувала ситуацію в воюючою країні і американці змушені були розробити нову стратегію. Вона отримала назву «Велика хвиля» і стала ще одним приводом для критики адміністрації президента Буша-молодшого. В Іраку був посланий додатковий контингент військовослужбовців, який повинен був не тільки зачищати територію від бойовиків, але і продовжувати перебувати на ній для контролю.

Ускладнювалася ситуація тим, що місцеве населення все більше і більше підтримувало атаки на війська коаліції. Ефективність нової стратегії була б невисока, якби США не зуміли домовитися з Іраном – саме під його впливом шиїти припинили опір. Ситуація почала стабілізуватися. Але після виведення контингенту ситуація знову погіршилася.

До 15 грудня 2011 року – дня закінчення військової кампанії в Іраку — чисельність загиблих в американській армії досягла 4486 осіб (близько 46132 поранених), військовослужбовців з інших держав коаліції — 318 загиблих. Точних і однозначних даних про втрати серед мирного населення Іраку, а також урядових військ, досі немає.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: