У цьому ж місяці прийшов з Копенгагена «Ягудиил» під командою капітана Бредаля з сім’єю контр-адмірала Паддона і якимсь паном Литлом, якого цар незабаром після його прибуття призначив капітаном.
У червні флот, озброєний при Кроншлоте, відплив Ревель під особистим командуванням царя — віце-адмірала Петра Олексійовича. Перед самим виступом його контр-адмірал Шельтинга помер.
Між тим «Перл» і «Самсон», крейсируя то разом, то окремо, захопили і перепровадили в Ревельський порт кілька судів, як прямували в Швеції, так і слідували звідти. Проїхавши сушею через Польщу, прибутку капітани Стихман і Бохен, 2 поручика і близько 50 унтер-офіцерів і матросів, найнятих па царську службу її резидентом у Гамбурзі. Капітан Бенс на «Рандольфе» був посланий в Гамбург, щоб привезти звідти прекрасну яхту, колись подаровану Нідерландськими Штатами королю Пруссії, а тепер цим государем — царя.
Восени були спущені кораблі «Лісове» і «Гангут», прозвані так у пам’ять справ під Лісовим в Польщі і Гангутом у Фінляндії, де був узятий в полон контр-адмірал Эреншельд. На початку зими помер контр-адмірал Паддон, і до дня Нового року його наступником був призначений князь Меншиков як контр-адмірал білого прапора; контр-адміралом синього прапора був зроблений капітан-командор Сіверс, а контр-адміралом червоного — капітан-командор Гордон.
Сіверс, підвищений тоді на посаді, народився в Копенгагені і перебував на службі у флоті короля датського приблизно до 1708 року. По вступі на службу до царя в якості капітана він призначався на кораблі, то в Адміралтейство помічником экипажмейстера (посада, походившая в той час частково на нашого контролера і завідуючого складом в одній особі). Він людина дуже розумний, великих пізнань, дуже акуратний і методичний в усіх своїх діях, говорить і пише на більшості європейських мов, і, як вам засвідчать багато займають чільні місця росіяни, деякі їх них настільки грунтовно знають свою рідну мову, як він.
Ці якості надають йому великого значення, а крім того, він людина самовпевнений, і, коли кораблі стоять у гавані під час розподілу офіцерів, команд та іншого, він не припускає присутності при цьому контр-адмірала Гордона і не радиться з останнім щодо виконання наказів, навіть коли цього бажає цар. Вважають, що государ воліє йому Гордона, але тим не менш він користується милістю у генерал-адмірала — свого явного особливого покровителя.
Були отримані якісь відомості про неблагополучне становище капітана Бенса, командира «Рандольфа» зимовавшего тоді в Гамбурзі, тому туди був відправлений сушею капітан Наум Сенявін, щоб прийняти на себе командування кораблем і, якщо він знайде можливим, то використовувати і його колишнього командира.