Супротивник зовсім озвірів. Атака закінчується, і атака починається. Наші кулеметники ледь встигають міняти диски і стрічки. Зриваючи злість за свої невдачі, фашисти переорюють наші позиції фугасами. Шпигують землю розпеченим залізом. Зібравшись з духом, знову насідають і знов, зазнаючи втрат, відкочуються назад.
Після кожної атаки рідшає і взвод молодшого лейтенанта Тыжных. Хто тяжко поранений, а хто вбитий. До результату дня залишається п’ятеро сміливців. Становище безвихідне. Розраховувати не на кого. Резервів не передбачається. А наказ:
— Ні кроку назад!
Сонячний диск зник за верхівками лісу. Ворог піднімається в шосту саму люту атаку. Тримайся, молодший лейтенант Тыжных. Не бійся! Вважай, що це остання атака сьогодні. Фашисти не люблять воювати в пітьмі.
— Спостерігайте за флангами, — наказує Тыжных уцілілим хлопцям, — стежте, щоб не просочилися в тил. А спереду я їх не підпущу.
І натискає на гашетку «максима». Фашисти сварливі. Довготелесий, довгорукий фріц ящіркою підібрався до окопу Тыжных і, підвівшись на мить, жбурнув гранату. Чорний металевий стакан закувыркался в повітрі. Не віддаючи собі звіту в тому, молодший лейтенант чіпко вистачає готову лопнути гранату і — розмахнися рука, раззудись, плече, — з усієї сили кидає назад. Мить — і фашист вже плаває в своїй крові.
Але вже мітить гранатою в молодшого лейтенанта інший фашист. Тыжных зловив її. За другий полетіла третя. Тыжных, немов еквілібрист, вхопив і за цю довгу рукоять і встиг відкинути від себе. Шосте напад було відбито. Ворог жорстоко постраждав від своєї ж зброї.
Командир дивізії оголосив подяку молодшому лейтенантові. Нагородив його орденом Червоної Зірки. Звістка про подвиг героя облетіла всі окопи і бліндажі. У підрозділ прибув літературний працівник дивізійної газети. Попросив у всіх подробицях розповісти, як було діло. Тыжных ще не доводилося давати інтерв’ю, і він спочатку навіть засоромився. З деяким подивом подивився на журналіста. Задумався. По всьому було видно, що лише тепер він повною мірою уявив собі вчорашню обстановку.
у багатьох боях війни лимонка, Ф-1, розлітається на дрібні осколки.
— Математичний розрахунок?
— Математичний, — підтверджує він, — висмикнув чеку — вважай раз два і швыряй. Виходить як в аптеці. Фріцам залишається тільки лягати в труну. На зворотній кидок у них вже ні секунди.