Раннє середньовіччя пережила досить багато труднощів (звичайно, не порівняти з нинішніми, але тим не менше). Одним з найбільш трагічних і важких подій стало велике переселення народів, яке мало місце в 4-5 століттях і практично повністю змінила карту Європи. Одні народи залишили свої рідні краї, щоб осісти десь в іншому місці, інші ж йшли по своїх причин – не завжди поважних. Це явище торкнулося майже всіх європейців. У цій статті ми постараємося розглянути детальніше, чому ж переселення відбулося, можна було його уникнути. А головне – потрібно воно було?
З насиджених місць так просто не йдуть
Особливо якщо є що втрачати. Так було завжди – навіть в раннє середньовіччя. Тому серед основних причин, що спонукали людей масово (з дітьми та людьми похилого віку), в суворих погодних умовах, йти зі своєї землі, виділяється одна – нашестя варварів. Ще на початку 4 століття на території теперішніх європейських держав час від часу здійснювали набіги племена гунів – войовничих народів, кочівників, які були жорстокі по відношенню до полонених і завойованим народам.
Природно, такий розклад не подобався жителям поки вільних земель. У ті часи проти гунів практично не було ніякої протидії – вони діяли швидко і рішуче. Щоб уникнути потрапляння в полон до гунам або бути вбитими люди просто брали, що могли і йшли в інші країни, подалі.
Ще один фактор, який сприяв переселенню – зміна клімату. Так, так, віриться в це важко, проте це одна з причин. В ті часи не було заводів, проблем з екологією, які так турбують людство зараз, але клімат все так само бешкетував. Поступово погодні умови погіршувалися, ставало холодніше. А кому сподобається жити в постійному холоді і мерзлоті? Тому багато етноси, вирішивши, що десь є більш теплі краї, взяли весь свій нехитрий скарб ( а хтось і обоз) і вирушили туди, де на їх думку, було тепліше. Більш частою зупинкою народів стали середземноморські країни.
Звідси випливає питання – чому люди злякалися холоду? Адже були всі умови (принаймні для тієї епохи) вдало пережити холодні зими. Але справа була навіть не в погоді. Зміна клімату погано впливало на врожай – мерзли овочі і фрукти, рослини і квіти, злакові культури гинули масово. Що це означало? Голод. Незважаючи на те, що кількість жителів було в рази менше, ніж зараз, все одно треба було, і годувати сім’ї теж. А якщо немає продуктів харчування – немає і нормального життя.
Найбільш яскраво переселення з-за клімату проявилося в середині і наприкінці 6 ст. — в 535-536 роках відбулося різке похолодання, яке знищило величезні поля з посівами. Крім цього, населення Британських островів та країн на узбережжі Північного моря (територія нинішніх Нідерландів, Німеччини, Бельгії) переживало не найкращі природне явище – повені. Природа крок за кроком відвойовувала свої території, які колись були в її володінні. Повені також не сприяли поліпшенню урожаю. Крім цього, гинули цілі села. Населення скорочувалося. Така ж біда спіткала і Італію. Франція 30 років потому – в 580-х рр. страждала від частих і сильних злив, які не сприяли поліпшенню якості життя. Після злив відразу вдарили заморозки, що не залишили жодного шансу на можливість пережити зиму. Не кажучи вже про те, що весь урожай виявився знищений водою і холодом. Найжахливіше, що такі трагічні події відбувалися не рік і не два, а десятиліття.
Друга частина – 500-700 – і рр.., коли слов’янські племена оселилися в Центральній і Східній Європі, особливо полюбили вони території в Східній Німеччині, і поступово зробили її переважно слов’янської. Булгари, які прийшли з далекосхідної Європи, завоювали східні Балкани, що належали Візантійській імперії, в 7-му столітті. Лангобарди, німецький народ, оселилися на півночі Італії в регіоні, нині відомому як Ломбардія.
Протягом 8-10 століть, які зазвичай не вважалися частиною періоду міграції, але все ще в ранньому Середньовіччі, нові хвилі міграції, спочатку мадяр (предків сучасних угорців), а потім тюркських народів, а також експансія вікінгів зі Скандинавії, погрожували новоствореному порядку Франкської імперії в Центральній Європі.
Незважаючи на те, що основні хвилі міграції припали на 5-7 століття, вона тривала і в 9-10 століттях, але, звичайно, не в тому масштабі. На питання – чи потрібна була ця міграція, — відповісти неважко. Стояло питання про виживання народів. Інша справа, що деякі племена, що прийшли на чужі землі, асимілювалися з місцевими і втратили свою ідентичність. Тим не менш, велике переселення народів залишилося в історії, як найбільш масовий вихід людей і зміна карти Європи.