Троїстий союз, це об’єднання держав, що включає в себе Німеччину, Австро-Угорщину та Італію, утворене 20 травня 1882 року. Спочатку Австро-Угорщина і Німеччина вступили в таємну угоду. Створення цього союзу стало початком поділу Європейського континенту на протидіючі один одному боки.
Троїстий союз вів боротьбу за колонії. Цей розділ послужив створенням передумов для початку Першої світової війни. Це був час, коли Німеччина стала першою державою в Європі. Вона швидко нарощувала свою міць, бо хотіла бути гегемоном у світі. У цьому своєму бажанні вона використовувала австро-угорців та італійців. Країни домовилися надавати військову допомогу один одному в разі агресії інших держав. Італія відмовилася підписувати угоду про військову допомогу в разі війни з Великобританією. Створення Троїстого союзу викликало занепокоєння інших держав: Росії, Великобританії і Франції. У 1901 році 31 серпня був створений блок «Антанта». Це був потужний відповідь троїстого союзу. Антанта підписала угоди з Японією і Португалією.
На початку Першої світової війни Італія ще не піддавалася тиску воюючих країн і не хотіла вступати в військові дії, так як цей альянс був оборонним. Італія не могла брати участь у військових діях на боці Австро-Угорщини та Німеччини. Троїстий союз проіснував до 1915 року. Італійці під час Першої світової війни воювали на боці Антанти за умовами Лондонського договору. Так перестав існувати Троїстий союз. Але замість Італії до нього вступили дві інші країни: Болгарія і Османська імперія. Замість Троїстого союзу з’явився Четверний союз.
Країни Антанти
Британська імперія
Великобританія в кінці XIX століття вела політику «чудової ізоляції». Але зростаючий вплив Німеччини в Європі стало напружувати британців. Це підштовхнуло їх до пошуку союзників. Спочатку у Великобританії ставилися насторожено до Росії і Франції, вважаючи їх потенційними ворогами в XIX столітті. Але потім, коли Німеччина стала нарощувати свою воєнну міць, політика Великобританії змінилася. Британська імперія стала розглядати Францію і Росію як партнерів. Відносини її з цими країнами стали вирівнюватися.
Антанта врегулювала марокканські кризи. Також цей альянс дозволив сфери впливу на території Північної Африки у 1904 році. Це сприяло зміцненню англо-французьких відносин. В 1917 році Британія захопила Єрусалим. Її сильно хвилювала Німеччина нарощуванням свого впливу в Європі. В цей час німці почали будувати військові кораблі, тим самим зміцнюючи свій флот. Це не подобалося Великобританії — вона відчувала загрозу з боку Німеччини.
У 1907 році члени Антанти Росія і Великобританія дозволили старі суперечки з приводу Персії, Афганістану і Тибету. Вирішилися на користь Великобританії і її побоювання щодо Багдадської залізниці. Що загальмувало розширення Німецької імперії на Близькому Сході.
Франція
Франція зазнала поразки від Німеччини в 1871 році під час франко-прусської війни. До Німеччини відійшла Ельзас-Лотарінгія. Це стало приниженням для Франції, що французи не могли пробачити німцям. Побоювання у Франції також викликала німецька військова експансія в Африці. Тому французи стали шукати союзників проти Німеччини. Союз Франції з Російською імперією створював загрозу для Німеччини з двох сторін. Це знижувало амбіції Німецького держави і служило гарантією ненападу її на Францію.
Російському імператору цей союз був вигідний тим, що він міг би вирішити її проблему з Австро-Угорщиною на Балканах. Вона шукала союзників у цьому питанні. Німеччина, у якій було раніше підписана угода з Росією, вважала, що різниця в політичному ладі Франції та Російської імперії не дасть їм домовитися між собою. Тому Німеччина не продовжила дію російсько-німецького договору, термін дії якого закінчувався в 1890 році. Так зруйнувалася система альянсів, яку створив Бісмарк для запобігання війни з різних сторін.
Російська імперія
З 1873 року Російська імперія була в Лізі Трьох Імператорів. Це був союз Австро-Угорської імперії, Російської імперії та Німецької імперії, спланований канцлером Німеччини Отто фон Бісмарком. Цей план передбачав дипломатичну ізоляцію Франції. Але становище Ліги було нестійким. Його ускладнювала напруженість відносин між Австро-Угорщиною і Росією на Балканах.
Також причиною вступу Росії у Антанту послужило її поразка в Російсько-Японській війні в 1905 році. Міністри були стурбовані станом збройних сил. Тому Росія почала пошуки військових альянсів, щоб зміцнити своє становище у світі.
Спочатку виник союз Великобританії й Франції, його назвали Антанта, що означає «згода». Пізніше до нього приєдналася і Росія. Це був потужний противагу Троїстого союзу. Два цих альянсу були найпотужнішими протидіючими силами. Утворення Антанти відбувалося у 1904 – 1907 роках. В результаті його створення відбулося розмежування держав перед початком Першої світової війни. Назва Антанта перейшло від англо-французького союзу 1840-х років. Троїстий союз неодноразово намагався послабити Антанту. Але відносини між країнами, що входять в Антанту, не були гладкими. Повністю цей союз стримався тільки напередодні Першої світової війни.
Коли в Росії відбулася пролетарська революція 1917 року, альянс розширився. В нього стали входити і інші країни: Японія, Бельгія, Греція, Сербія та інші держави. В цей блок вступили і Сполучені Штати. Вони нарівні з Великобританією і Францією стали займати лідируюче положення.