Нацистська Німеччина, або Третій рейх — офіційно званий Deutsches Reich, а потім Gro?deutsches Reich, що в перекладі означає Велика Німецька імперія – існував у Німеччині з 1933 по 1945 роки. Країна перебувала під диктатурою Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. З 1934 року глава держави – Адольф Гітлер став називатися фюрером.
Політика, що проводиться нацистською Німеччиною, заснована на концепції расової чистоти, антисемітизм, антикомунізм. Результатом проведення такої політики стали масові вбивства євреїв, відомі як Голокост. Жертвами Третього рейху стали близько одинадцяти мільйонів чоловік, з яких близько шести мільйонів були євреями. Під владою нацистської Німеччини знаходилися також території, населені етнічними німцями: Австрія, Судетська область, Мемель. Інші регіони були анексовані після початку конфлікту, але були частиною Імперської Німеччини до Версальського договору і теж були населені німцями: Ейпен-Мальмеді, Ельзас-Лотарингія, Данциг та частину Польщі.
Нацистська ідеологія
Ідеологічною основою нацистського режиму служили ідеї пангерманізму, антисемітизму і соціального дарвінізму. Головним завданням Третього рейху проголошувалося створення «расово чистого держави» і завоювання «життєво важливого простору» (ньому. Lebensraum).
Соціальна політика Третього рейху
Соціальна політика Третього рейху також була підпорядкована прагненню до створення «ідеальної» раси. Були прийняті расистські закони, котрі затвердили політику соціального забезпечення в інтересах «арійських» німців, жителі країни інших національностей були виключені з цих програм. До вересня 1939 року понад 200000 тисяч євреїв покинули Німеччину, залишене ними майно стало власністю. Крім цього, гонінням піддавалися сексуальні меншини, люди з фізичними і психічними відхиленнями.
Нацисти прийняли програми, спрямовані на знищення «непідходящих» людей, такі як Програма евтаназії T-4, згідно з якою було вбито десятки тисяч інвалідів і хворих німців у спробі зберегти чистоту німецької раси». Згідно із законом, прийнятим в 1933 році, обов’язкову стерилізацію пройшли понад 400000 тисяч осіб, що володіли спадковими дефектами: від психічних захворювань до алкоголізму. Ключовим моментом у підтримці лояльності громадян нацистської Німеччини було функціонування Національної служби праці та Гітлерівської молодіжної організації, причому перша з них була обов’язковою, а в другу входили майже шість мільйонів дітей.
Економічна політика Третього рейху
Рейхсмарка придбала значну цінність під час Третього рейху. Коли нацисти прийшли до влади, найбільш істотною проблемою був високий рівень безробіття – близько 30%. Під керівництвом Ялмара Шахта була розроблена нова економічна політика. Одним з перших дій було знищення профспілок і введення суворого контролю над заробітною платою. Потім уряд збільшив грошову масу в обігу.
Одним з яскравих прикладів стала виставка творів цього «дегенеративного мистецтва» 31 березня 1937 року в Мюнхені, яка зібрала натовпи народу, в той час як проходила паралельно виставку 900 робіт, схвалених самим Гітлером, відвідало вкрай мало людей.
Літературні твори євреїв, авторів інших національностей (не арійців) або виступали проти нацистського режиму були знищені.
У 1936 році в Німеччині проходили літні Олімпійські ігри, на яких планувалося показати всі переваги арійської раси. Німецьких спортсменів ретельно відбирали для участі в іграх. Критерієм відбору стала, крім фізичних показників, арійська зовнішність. На стометровому забігу переміг афроамериканець Джессі Оуенс. За правилами ігор Гітлер повинен був потиснути йому руку, що фюрер категорично відмовився зробити. Надалі чорношкірий спортсмен завоював ще 3 медалі, на врученні яких Гітлер навіть не був присутній.
9 травня 1945 року закінчилася Друга світова війна, розв’язана Гітлером 1 вересня 1939 року. Набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Берлінська декларація від 5 червня 1945 року припинила існування Третього рейху де-юре.