Тривалий період залежності і взаємодії не міг не призвести до культурної взаимовлиянию, в тому числі і в мові. Коли ми говоримо про татарське походження, то слід врахувати, що мова йде не про власне татарською мовою, який оформився порівняно пізно, а про різних споріднених тюркських мовах, з якими мали справа на Русі.
Проникнення тюркських слів пов’язано не з залежністю як такої або перевагою татарської мови над російською, а з збільшеним культурною взаємодією в епоху, коли західна цивілізація стає все більш ворожої і закривається, і основні торговельно-культурні зв’язки переорієнтуються на схід.
Ці зв’язки і сприяли появі в російській мові безлічі слів татарського походження, хоча деякі з них були, у свою чергу запозичені татарами з інших мов – китайської, перської, арабської. Потрібно сказати, що таким же чином татарську мову збагатився запозиченнями з російської мови.
Гроші – без всяких сумнівів слово тюркського походження, що позначає монету – денга, що зустрічається у руських джерелах з XIV століття. Як раз в цей час на Русі починається чеканка срібної монети, ще іменується лусочкою. У тюркських мовах слово тенге означало також і білку, яка мабуть раніше також була платіжним засобом.
Кожух – одяг, характерна для народів, що займаються кочовим скотарством. У тюркською мовою слово означало «цілісний шкіряний мішок». Овеча шкіра з хутром – прекрасний захист від пронизливих вітрів і морозів степової зони. В цьому ж як стала у нагоді і в руських землях.
Сарай – слово, яке в українській мові означає аж ніяк не шедевр архітектури, зазнало значні смислові зміни. Первісно означало — Палац, але в силу строкатості східного двору, де упереміш були господарські, торговельні та житлові приміщення, в російській мові воно стало позначати місце зберігання різноманітного непотребу.
Цегла – поняття, яке, можна сказати, лежить в основі будівельного справи. Поки велика частина будівель створювалася на Русі з дерева, це слово не з’являлося в обігу, але з часом з’явилося з тюркських мов, де означало обпалений гранований предмет.
Скриня – предмет в наш час не надто затребуваний, але ще у наших бабусь неодмінна частина меблювання. Але, крім того – обов’язковий предмет меблів в кочовий юрті, де це слово означало просто скриньку або коробку.
Нафта – «наше все» в економіці. Слово прийшло з тюркських мов, але значення його йде в глибоке минуле через перську до семітським мов, де схоже слово означало щось, пов’язане з вогнем.
Таз – предмет необхідний у всі часи, але у російську мову це слово потрапило з тюркських мов і означало в них, як не дивно… чашу.
Барабан – неодмінний елемент, як в армії, так і в цивільній музичній сфері. Слово також прийшло їх татарського, де звучало як дарабан чи барабан, що поєднується зі звуками, з нього доступними.
Каблук – складова частина взуття, зараз має ортопедичне або естетичне значення, можливо колись був винайдений кочівниками тюрками з більш практичними цілями – для їзди в стремені. Втім, це не точно, але в російських джерелах з’являється тільки в XVI столітті, що підтверджує версію запозичення.
Штани – в давні часи навіть дуже цивілізовані народи начебто греків і римлян воліли ходити без цього елемента. Можна сказати, що саме кочівники їх і винайшли, але саме слово прийшло в російську мову з татарського, де означало нижній одяг.
Кузов – коли це слово увійшло в російську мову, автомобілів ще не було ні в татар, ні в росіян. Але суть була тією ж: він був призначений як вмістилище корисної маси.
Шабля – щодо цього зброї сумнівів ні у кого немає – воно прийшло від кочівників, оскільки, як і інших європейських народів в якості основної зброї використовувався прямий двосічний меч. Можливо, слово пов’язане з татарським дієсловом «цабу» — січ, або «саблы» — має рукоять.
Казна – сховище коштів на Русі з’явилося з моменту виникнення держави, але позначати її словом «скарбниця» сталі з моменту знайомства з татарами.
Базар – Споконвічне російське слово «торг» означало порівняно солідне і спокійне захід з купівлі-продажу різних товарів. Але познайомившись з куди більш буйними і строкатими ринками Сходу, росіяни віддали перевагу більш адекватне для цього тюркське слово.
Туман – у тюркських мовах це слово означало те ж, що і зараз у нас – хмарний морок. Але з ним було пов’язано і визначення великих військових підрозділів – тумен, тьма – формально десять тисяч, фактично означало – багато, як огортає всі туман.
В’язниця – за однією з версій, це похмуре слово також було запозичене з тюркських мов, де в значенні «темниця» зустрічається в XI столітті. Хоча на цей рахунок не так все просто, оскільки є версії про латинське походження.
Стакан – у XIV ст. вживалося як «достакан» і, по всій видимості, прийшло від татар, де таким словом іменувалася дерев’яна миска. Правда, збереглося в такому вигляді тільки у казахів, але коли то було поширене в Орді.
Богатир – всім відомі російські богатирі – Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович, та тільки найменування «богатир» прийшло від тих, з ким їм доводилося битися – тюркських народів, де означало героя-воїна.
Бовдур – у тюрків так називають неосвіченого людини. Правда звучало воно спочатку інакше – «бельмас». Звідси було вираз «ні бельмеса на знає» — по суті це тавтологія, оскільки бельмес вже означає – «нічого не знає».
Ковпак – слово, яке зараз може означати дуже багато, наприклад, маслосъемный ковпачок клапана двигуна, коли той прийшов у російську мову з тюркських мов, де означало просто шапку. Звідси «каракалпаки» — «чорні шапки».
Багато слова, з названих не чисто тюркські, а коли були запозичені у інших народів. Недарма кочівники були переносниками різних культурних явищ.