Навчені на Кіровському заводі танкісти часом здійснювали подвиги, здавалися неймовірними навіть на тлі загального героїзму важкої війни. Командир взводу 158-ї танкової бригади Д. Шолохов 30 червня 1942 року в районі населеного пункту Нестерное на Харківщині знищив 8 танків противника.
Командир танка КВ 15-ї танкової бригади С. В. Коновалов, прикриваючи відхід товаришів біля хутора Нижнемитякин Ростовської області, зупинив ворожу колону, знищивши 16 танків, 2 бронеавтомобіля і 8 автомашин, а командир танка КВ Я. І. Козак зі своїм екіпажем витримав четырехсуточную облогу оточеного танка. Воістину необмежені можливості давала ця машина розумним, ініціативним воїнам!
Не дивно, що кадри танкістів, які воювали на КВ, оберігались особливо. За спеціальним наказом Верховного Головнокомандуючого їх зосереджували в спеціальному резерві, звідки розподіляли по важким танковим бригадам, полкам, батальйонам.
Олександр Невський».
На танку Т-34 «Суворов» воював А. А. Завренко, багато років потім пропрацював в СКБ-2. Його танк, який входив в 46-ту механізовану бригаду, в бою біля залізничного вокзалу міста Полоцька розчавив ворожу протитанкову гармату, потім брав участь у звільненні Мінська, дійшов до Риги. В одному з боїв за столицю Латвії ворожий снаряд влучив у вежу. Великий осколок броні вп’явся в руку офіцера Завренко, яку довелося ампутувати, а танк відправити в ремонт.
Гігантський танковий завод у Челябинську працював з небаченим напругою, забезпечуючи серійне виробництво двох дуже різних бойових машин. При цьому близько 75 % обладнання Кіровського заводу було задіяно на виробництві танків Т-34, на інших потужностях проводився важкий танк КВ.
Саме на ньому були сконцентровані головні творчі сили конструкторського бюро, які працювали над вдосконаленням, модернізацією основного дітища — важкого танка, на який прагнули встановити більш потужне озброєння, посилити на ньому броньовий захист, підвищити маневреність.