7 березня 1944 року Шварцгубер розпорядився всіх ув’язнених, які прибули у вересні 1943 року (а їх було 3800 осіб), перевести в чоловічій карантинний табір ВПа. І він знову заспокоїв людей тим, що мова йде про їх перекидання в новий сімейний табір в Гейдебреке. Ув’язненим дозволили взяти з собою все носильні речі та постільні приналежності. Шварцгубер сказав також, що поїдуть тільки здорові, а хворі та люди похилого віку можуть залишитися в Біркенау. Це була брехня. У ніч на 8 березня 1944 року всіх ув’язнених отруїли.
Ось як це сталося… Після вечірньої переклички, о 18 годині, Шварцгубер вибудував всіх капо і старших по блокам і сказав, що йому потрібні хлопці для важкої роботи. Він вибрав 40 осіб найжорстокіших і грубих капо. Німецький політв’язень Ганс Реріх, зрозумівши, в чому справа, відмовився прийняти в ньому участь. Шварцгубер зірвав з нього пов’язку капо, наказав оголити його і відправити в тюремний блок.
Відібраних для брудної роботи молодиків забезпечили кийками і відправили в табір ВПа, де в’язні очікували машини. Через півгодини на машинах під’їхали есесівці з собаками.
У всіх інших таборах Біркенау було наказано закрити бараки, і вперше в історії Біркенау перед блоками поставили есесівців, яким наказали стріляти в будь-якого ув’язненого, який вийшов з барака.
Есесівці розуміли, що їм доведеться мати справу з великою свідомої і згуртованою групою євреїв. Тому вони всіляко маскували свої плани, намагаючись представити справу так, ніби мова йде про просте переселення. Неправда привела до того, що у багатьох ув’язнених притупилося свідомість небезпеки і похитнулася веля до опору.
І все ж серед ув’язнених знайшлися люди, разгадавшие задуми нацистів. Так, наприклад, деякі старші по блокам намагалися закликати укладених до опору. Але капо-пемцы, дізнавшись про це, схопили їх, убили ударами кийків і трупи кинули в блоки.
О 21 годині в таборі ВПа нещасних, засуджених до смерті у газових камерах, стали занурювати в автомашини. У цей момент покінчили з собою, отруївшись, два капо — Гірш і Иокл. Вони зважилися на самогубство, аби тільки не бачити, як будуть вбивати жінок і дітей.
Автомашини під’їжджали до дверей блоків. Есесівці оточували блоки, а капо і старші по блокам в’язнів заганяли в автомашини. Потім чоловіків відвезли в крематорій I, а жінок в крематорій II. Там все вже було приготоване для вбивства людей. Есесівську варту озброїли кулеметами і гранатами.
Біркенау пізніше, не вірило, що нацисти знищили весь ешелон, який приїхав у табір у вересні 1943 року. Вони посилалися на листи ув’язнених, позначені 25 березня 1944 року та надіслані нібито з Дахау (так було зазначено в зворотному адресі). А адже це листи, відправлені з Біркенау 2 березня 1944 року з датою 25 березня.
Перед самою ліквідацією вересневого ешелону старший по блоку, вбивця Бем вступив в СС. На його місце був призначений інший німецький злочинець — Віллі Брахман.