Іракським Міг-21, крім участі в двох арабо-ізраїльських війнах, довелося «попрацювати» і в ряді інших конфліктів. Одним з них була чергова спалах війни з курдами в 1974 році. «Двадцять перші» тоді застосовувалися в якості винищувачів-бомбардувальників для нанесення ударів по наземним цілям: скупчень живої сили і техніки, вогневих позицій, складів зброї та боєприпасів, населеним пунктам.
Розрив зв’язків з Америкою
Після падіння сусід ньому Ірані монархії у відносинах між двома країнами знову почали реанімуватися улаженные, здавалося б, територіальні суперечки, «приправлені» цього разу ідеологічним «соусом». У 1980 році справа дійшла до численних збройних інцидентів, у т. ч. за участю авіації (наприклад, влітку мав місце факт атаки, правд а невдалою, іракськими винищувачами у повітряному просторі суміжної країни вертольота, на якому летів тоді ашний президент Ірану Банисадр), а 22 вересня почалася багаторічна ірано-іракська війна.
Напередодні її Ірак мав 290 бойових літаків, у т. ч. близько 100 Міг-21 різних модифікацій. У іранців було 316 бойових машин, з них боєздатних — всього 98: позначався розрив зв’язків з Америкою після перемоги ісламської революції, репресії проти авіафахівців колишніх шахські ВВС, звичайні післяреволюційні «розбрід і хитання» та ін.
Іракська авіація в перший же день захопила панування в повітрі і продовжувала утримувати аж до кінця війни. Її літаки, в т. ч. і Міг-21, здійснювали нальоти на ланцюгу в глибині території противника, завдавали ударів по ним в прифронтовій смузі, прикривали свої війська, різноманітні промислові і військові об’єкти на території країни, а також основні міста, в першу чергу столицю, Тегеран.
Іранці ж, у свою чергу, дрібними групами по два-чотири «Фантома», здійснювали рейди вглиб Іраку, наносячи удари по аеродромам противника, позицій ЗРК, РЛС, по Багдаду. Его змусило Саддама Хусейна частину своїх ВПС перебазувати в прикордонні райони, а ряд машин — на аеродроми дружніх держав: Йорданії, Ємену, Саудівської Аравії. Наприклад, велика частина Міг-21, як стверджувалося на сторінках західної авіа періодики, була переміщена на авіабазу Н-2.
Повітряні бої, згідно з опублікованими даними, були явищем досить рідкісним. Один з них стався 23 вересня, на другий діти війни, і коштував іракцям одного Міг-21. Всього ж за перший тиждень боїв ВПС Іраку недорахувалися трьох машин даного типу. Але, в основному, повітряні бої закінчувалися невдачею для льотчиків аятолли Хомейні. Так, 15 жовтня 1980 року четвірка F-4 зробила спробу нальоту на Багдад, але була перехоплена над містом п’ятьма Міг-21. У зав’язався бою три «Фантома» було збито: два ракетами «повітря-повітря» і один — гарматним вогнем.
Недоліки в бойовій роботі
В кінці місяця був зареєстрований ще один бій, на цей раз з групою F-5E. Іранці позбулися двох машин. Дещо пізніше, вже на початку 1981 року відбулося кілька боїв іракських винищувачів, у т. ч. Міг-21, з іранськими вертольотами. У своєму комюніке іракці заявили про знищення «безлічі вертольотів противника».
Міг-21 або F-7, їх перемоги і втрати, тому важко уявити якусь узагальнену статистику.
Наземні сили ворога
Також Міги залучалися до дій проти наземних сил ворога, особливо в періоди великих наступальних операцій іранців. До кінця війни в складі ВПС Іраку було приблизно 75 Міг-21 МФ і ПФ, близько 80 F-7 і шість Міг-21 УТІ. В ході конфлікту іранці також півмилі 18 штук F-7 з Північної Кореї. Ці літаки не передавалися у ВПС, а були включені до складу авіації Корпусу вартових ісламської революції і притягнуті до ППО внутрішніх районів Ірану.
Під час війни стався неприємний інцидент з сирійським Міг-21: літак 28 липня 1987 р. порушив повітряний простір Іраку і був збитий. Льотчик врятувався і потрапив у полон.
Немає достовірних даних про участь Міг-21, вторгнення військ Саддама в Кувейті серпні 1990 р., хоча на сторінках пресі згадувалося про дії якихось Мігів без конкретизації їх типу.
Під час проведення західними союзниками операції «Буря в пустелі» був зафіксований ряд повітряних боїв американських льотчиків з іракськими Міг-21, чотири з яких було збито: два (можливо, F-7) 17января 1991 року винищувачами F/A-l 8С ескадрильї VFA-18 ВМС США, і ще два—одним F-15С 53-ї АЕ тактичних винищувачів ВПС США.
Іракських перемог не зафіксовано. Треба сказати, що ці бої велися поза межами візуального розпізнання противника, з використанням УР класу «повітря-повітря». Тому експертами не виключена можливість помилки при ідентифікації американцями типу літаків супротивника. Слід також зазначити, що серед сховалися в хід е бойових дій в Ірані іракських літаків Міг-21 були відсутні.
Після переможного завершення кампанії союзниками на півночі і півдні Іраку були введені зони, заборонені для польотів авіації Саддама Хусейна. Тому бойова активність ВПС Іраку, в т. ч. і Міг-21, була зведена до нуля.