Слов’яни являють собою одну з найбільш значних у Європі групу народів, що мають тривалу, багату подіями історію, створила не менш багату культуру, яка виходила і за межі етнічних кордонів.
Правда тут потрібно вказати, що культура слов’янських народів багато в чому вторинна по відношенню до культури романських народів і греків, оскільки останні значно древнє і саме грецька і римська цивілізації багато в чому заклали основу європейської культури. Слов’яни, як і германські народи, користувалися досягненнями античності.
Друга проблема полягала в тому, що слов’яни, західні та південні у середньовіччі виявилися в залежності. Чехи, словаки, морави, полабские слов’яни опинилися під контролем від німецьких держав. Відвідайте Прагу, і ви побачите типовий німецький місто.
Південні слов’яни потрапили під владу Османської імперії, і цілий слов’янський етнос (боснійці) ісламізується. Тільки поляки стали щасливим винятком, і їх культура серйозно вплинула на народи, що входили до складу Речі Посполитої. Хоча більшу частину її населення становили також слов’яни, але і балтські народи ввібрали елементи польської культури.
Східним слов’янам, перш за все, російського народу вдалося створити найбільший держава, яке, однак, було позбавлено можливості впливати на європейську культуру через ізольованість, яка тривала до XVIII століття. А оскільки відкрилася країна, будучи серйозно відстає у своєму розвитку, то вона більше запозичила, ніж була постачальником культурних досягнень.
Таким чином, було б легше визначити вплив на слов’ян інших культур. Але не будемо погоджуватися з позицією відомого російського песиміста П. Я. Чаадаєва, який говорив про відсутність вкладу російської культури в світову.
Насамперед, слов’яни багато дали сусіднім народам: германців, балтів, тюркам, неслов’янським балканським народам, народам Сибіру і Далекого Сходу. Досить сказати, що слов’яни мали величезний вплив на розвиток німецького народу.
Приблизно третина прізвищ серед цілком собі німців у східній частині Німеччини закінчуються на –ов, -ой – закінчення, мають слов’янське походження. А вже кількість слов’янських слів в німецьких говірками просто зашкалює.
Взагалі мовний вплив на ряд європейських мов було найбільшим. Наприклад, слов’янське слово «кордон» перейшов у німецький – «Grenze». Слов’янський соболь перейшов у німецький Zobel. Найбільшу кількість слів у німецькі прислівники перейшло, звичайно, із західнослов’янських мов.
Але дещо-що прийшло і з південнослов’янських. Тюринзькі, саксонські, сілезькі прислівники містять сербські мовні вкраплення. Наприклад, Kretscham – заїжджий двір, Kretschmar – шинкар — пов’язані з сербським «корчма». І таких вкраплень чимало.
Найбільшим провідником слов’янської культури до культури інших народів стала література. Безумовно, вона сама по собі вже увійшла в скарбницю світової культури, і імена Пушкіна, Толстого, Достоєвського, Чехова відомі по всьому світу. Але справа не тільки в художніх достоїнствах їх творів.
У текстах книг цих авторів зарубіжний читач познайомився з російською світоглядом, побутом, цінностями, які містять в собі чимало спільнослов’янських рис. До них можна віднести особливу емоційність, романтичність, яка не дуже властива прагматичному і практичному західному підходу до світу і до самого себе.
Західний людина знаходить для себе привабливим те, що мало властиво його цивілізації. Імпульсивність, нерасчетливость, схильність до пізнання внутрішнього світу – все це викликає інтерес у західній культурі. Недарма на Заході модно було називати дітей іменами літературних героїв «Війни і світу», «Євгенія Онєгіна»: Володимир, Тетяна, Наталя.
Якщо говорити про інших напрямках мистецтва, то, безумовно, величезний внесок у загальноєвропейську культуру внесли музичні твори слов’янських композиторів: поляків Фредеріка Шопена, Михайла Огінського, чеха Антоніна Дворжака, ну а з росіян – найвидатніший для всього світу – Петро Чайковський.
Слов’янський внесок у світову живопис не настільки великий, оскільки в цьому плані слов’янські художники більше слідували західним традиціям. Але тут варто відзначити як найбільш оригінальне з напрямків в образотворчому мистецтві – іконопис.
Прийшла на Русь з Візантії, вона стає самобутньою відомою на весь світ. Можна хоча б згадати назву кіностудії Мела Гібсона «Icon Production» і її логотип у вигляді фрагмента Володимирської ікони Божої Матері.
Величезний культурний вплив слов’яни мали на народи Сибіру, Середньої Азії і Далекого Сходу, які опинилися у складі найбільшої слов’янської держави – Російської імперії, а потім СРСР.
З’явившись в Сибіру в XVII столітті, росіяни принесли місцевим народам, велика частина яких перебувала на стадії родоплемінного ладу традиції землеробської культури, методи виготовлення знарядь з металу.
Поширеними стають серед народів Сибіру і Далекого Сходу дерев’яні зрубні споруди російського типу. Наприклад, якути, які відрізнялися порівняно високим рівнем власного дерев’яного будівництва, переймають традиції російських пятистенных і шестистенных будинків, а також різних господарських будівель.
Культурний вплив росіян на сибірські народи проникало також завдяки поширенню християнства. Спочатку воно нерідко впроваджувалося насильницьким шляхом і зустрічало опір, але з часом воно витісняє первісний шаманізм, властивий багатьом народам Сибіру.
Величезне значення для поширення російського впливу мало твердження у безписемною народів Сибіру (а таких там було абсолютна більшість) кириличної писемності, яка стала найважливішим провідником як російської культури до народів Сибіру, так і назад, культури сибірських народів російською, а через них і всьому світу. З’явилися національні сибірські письменники, поети, музиканти, чия творчість тепер вплеталось у світову культуру через слов’янську російську культуру.
Таким чином, якщо слов’янська культура багато в чому розвивалася під впливом більш просунутою античної культури, що сформувала взагалі культурне обличчя Європи, а потім і значної частини світу, то в свою чергу вона сама зробила величезний вплив на розвиток народів, що потрапили в орбіту її впливу.