Період між Першою і Другою світовими війнами був часом розквітаючим демократій. Вони сформувалися на охололих вугіллі Першої світової війни. У Центральній і Західній Європі в багатьох країнах процвітали вкрай праві диктатури. Однією з таких країн була Угорщина. До Другої світової війни у цій країні було ультрареакционное уряд, очолюваний прем’єр-міністром Дьюлой Гомбошом.
Наступною такою країною була Латвія. Вона перебувала під залізним кулаком вкрай правого Карліса Улманиса. Він керував Латвією у міжвоєнний період. Недалеко від Латвії пішла і її сусідка – Литва. Литовський лідер Антанас Сметона просував держава все ближче до профашистскому праву. В Естонії тих років м’яко і ефективно демократія була знищена Костянтином Пятсом, диктатором сильно націоналістичного спрямування.
У Чехословаччині між двома світовими війнами у влади знаходився впливовий чеський політик Едвард Бенеш. Але він був менш радикальним, ніж лідери сусідніх країн. Його правління було дуже неоднозначним. Польщею в ці роки керував Юзеф Пілсудський. Поляки першими підписали пакт про ненапад з Гітлером. Це було ще за чотири роки до злиття Німеччини та Австрії. Далі ви побачите список тих країн, які підписали пакт про ненапад з Адольфом Гітлером до початку Другої світової війни.
Він задушив демократію в країні. 7 червня був підписаний акт про ненапад з нацистською Німеччиною. В цей же день договір про ненапад з німцями підписала і Латвія. В цей час в країні командував солідарний з фашистами диктатор Карліс Улманіс. Цей договір був укладений проти Радянського Союзу.
Прибалтійські країни вважали німців потужним опонентом більшовикам. Німеччина ж хотіла створити плацдарм для нападу на СРСР. І в той же час прибалтійські країни повинні були стати для Німеччини захисною смугою в разі війни з Радянським Союзом. Німці також не хотіли, щоб на Прибалтику впливали інші європейські країни, такі як Великобританія і Франція.
До кінця літа 1939 року до країн, згаданих вище, додалися уряду та інших європейських країн: Угорщини, Латвії та Болгарії. Виключення, з великим сумнівом, становила Чехословаччина.
Фашистам в Південній Європі протистояли еллінські борці опору і партизани Югославії, яких очолював Броз Тіто. Пізніше він став президентом Югославії.
1939 – Радянський Союз
Останнім їх європейських країн пакт про ненапад підписав з Гітлером Радянський Союз. Але Німеччина порушила всі договори і розв’язала саму кровопролитну війну в історії людства. 22 червня 1941 року фашисти вдерлися на територію СРСР. Так почалася Велика Вітчизняна війна, яка забрала 27 мільйонів життів радянських громадян. 9 травня (8 травня для європейців) 1945 року радянські солдати Єгоров і Кантарія підняли червоний прапор над Рейхстагом. Цей день став закінченням Великої Вітчизняної війни.