Розпад держав зазвичай призводить до утворення нових. Золота орда не була цьому винятком. Саме на її території виникло Сибірське ханство.
Становлення Сибірського ханства
Вперше назва «Сибір» згадується в літописному джерелі в 1240 році, який розповідає про захоплення Джучі-ханом земель «лісових племен». У 13 і 14 столітті на території Західного Сибіру стояв улус татарського хана Тайбуги. На відміну від інших васальних володінь Золотої Орди, він був практично автономним.
Деякі дослідники навіть називають його Тюменським ханством і прирівнюють його повелителів до чингізидів. Але проти цієї версії виступає звід законів Чингісхана «Яса» – ханами могли бути тільки його нащадки, до яких Тайбуга не мав відношення.
В руських літописах їх статус також позначений досить чітко. Наприклад, хан Кучум там названий царем, а Тайбуги – князями.
Також тайбугинский юрт існував і в складі Золотої Орди, пізніше до нього входило Сибірське ханство, і в Ногайської орді, з чого можна зробити висновок, що це було скоріше родово-племінні утворення, а не територіально-географічне.
В кінці 15-го століття в результаті розпаду Золотої Орди в Західному Сибіру утворилося Сибірське Ханство – тюркомовне феодальне держава з елементами патріархально-кланових відносин і напіввійськовим ладом.
Склад населяли Ханство племен був самим різним – від так званих сибірських татар – це назва об’єднувало декілька різних етнічних груп, до мансі, зауральських башкіров і так далі. Вони займалися полюванням, скотарством, рибальством, бортництвом, виготовляли предмети побуту.
Держава складалася з багатьох дрібних улусів, очолюваних беками або мурзи. Маленькі укріплені містечка грали роль гарнізонів для бойових загонів, які поповнювалися самими нижчими верствами населення: званими «чорними людьми». З них знати формувала свої дружини, і саме вони стали першими приймати іслам, який згодом поширився на все ханство.
Про тайбугидах відомостей залишилося мало – тільки легенди та сказання. Більш достовірні відомості з’являються про ханстві з 1396 року – початку правління Тохтамиша.
Тохтамиш, знову об’єднав Золоту Орду, до влади йшов через багато поразки. Урус-хан, правитель Блакитної орди, неодноразово здобував перемоги над Тохтамишем до тих пір, поки той не звернувся до Каганбеку, голові Шибанидов, і отримав відмову. Але виручка все-таки прийшла.
Двоюрідний брат Каганбека Араб-шейх допоміг Тохтамишу. З його допомогою він переміг і темника Мамая, і урусханидов. В подяку за допомогу Араб-хан отримав Улус Шиба.
Підстава Сибірського ханства заклав хан Ибак, який очолював Ногайський орду. Столицею у його правління було місто Чимга-Турою. Убивши Ахмада, правителя Великої орди, він об’єднав Ногайський орду з Сибірським Юртом.
Але був спочатку зміщений ногайцями, яким не подобалися амбітні плани хана, але однодумці зуміли відновити Ібака на троні.
Життя його закінчилося трагічно — в 1495 році його вбив Мухаммед з роду Тайбугидов, який і переніс столицю в місто Искер.
Цей момент і можна вважати підставою Сибірського царства.
Правління братів-ханів
Після смерті Мухаммеда трон зайняли Едигер і Бек-булат. Вони хоч і налагодили дружні стосунки з ногайцями, але побоювалися, що в майбутньому, об’єднавшись з шибанидами, ті нападуть на них. Тому брати вирішили заручитися підтримкою російського царя Івана Грозного, який в цей час успішно підкорив Казанське і Астраханське ханство.
На Гроші Строганова була зібрана команда під проводом Єрмака, яка рушила вглиб, опанувавши в 1582 року містом Кышлык. Але похід, який хоч і допоміг освоїти і завоювати багато сибірські землі, закінчився трагічно. Голод в зруйнованій країні підривав бойовий дух козаків, а смерть отамана, потонув у річці, остаточно деморалізувала, і вони пішли вже завойованої Сибіру.
Хан Кучук і його спадкоємець не зуміли скористатися цими обставинами. Алі, що запанував після Кучука, на троні не втримався. Його змістив племінник убитого Едигея Сейдяк.
Завоювання сибірських земель росіянами
Росіяни не залишили ідею завоювання багатих сибірських земель, тому повернулися знову, вже в 1585 році. Регулярне військо стрільців зайняло Чигир-Туру, заснувавши поруч Тюмень, навесні в 1587 році поряд з Искером виник Тобольська.
Хана Сейдяка росіяни захопили хитрістю – він отримав запрошення на бенкет і був узятий в полон. Але Кучук-хан не здавався – він почав вести партизанську війну, до 1598 року здійснюючи набіги на міста росіян, а в 1601 році був убитий ногайцями.
Ханом знову проголосив себе Алі, його син. Але інші сини також стали претендувати на ханство, і ця усобиця не сприяла відновленню Сибірського Ханства.
Закінчилася історія цієї держави придушенням повстання башкирів в 1662-1664 році. Давлет Гірей очолив смуту, вирішивши захопити всі російські міста, зробивши своєю столицею Тобольська. Але це повстання було придушене, хоч і з великими труднощами, а розправилися з повсталими дуже жорстоко.
До Сибіру потяглися російські люди служиві, торгові, туди ж бігли та кріпаки. Освоювалася сибір, росла, збагачуючи Росію.