Григоріанський Новий рік відзначають 1 січня у всьому світі. Це християнське свято присвячений молодості Ісуса Христа і торжество Божої Матері. Він також є святом обрізання і Святого імені Ісуса. Так що ж таке обрізання? У євреїв існувала така давня традиція. Її дотримувалися батьки Ісуса. Вони провели обряд обрізання через вісім днів після народження сина. Йосиф і Марія принесли свого сина в Єрусалимський храм. Там йому зробили обрізання крайньої плоті. В цей же день його нарекли Ісусом, а Марія стала вважатися Матір’ю Божою.
В Православ’ї її стали називати Богородицею. Перша згадка про цю подію є в Євангелії від Луки. Там згадується стародавній єврейський звичай, коли дитині давали ім’я під час обрізання. У I столітті обрізання робили вдома рідні або близькі знайомі сім’ї. Це був дуже важливий звичай, виконуючий заповідь. Під час обрізання єврейський хлопчик вступав у Божий Заповіт.
Якщо ж обряд обрізання не був проведений, то вважалося, що дитина була народжена не ізраїльтянином. Повноцінним сином ізраїльським хлопчик ставав тільки після обрізання. В Сувоях Мертвого моря теж є записи про «вступ в завіт» через обрізання.
При обрізанні зазвичай давали ім’я немовляті. Найчастіше це робив батько. Це ім’я завжди несла якусь смислове навантаження. У ньому полягало призначення людини. Дуже часто сина називали іменем батька. Тому й Ісуса назвали Божим ім’ям. У християн, і у іудеїв, дитини прийнято називати на восьмий день.
Чому ж стався поділ іудеїв і християн? Може тому що юдеї були завзятими законниками, і в той же час самі творили беззаконня, розіпнули Христа. Так в чому ж сенс Старозавітного обрізання для християн? Юдеї і погани, проводячи символ зв’язку з Богом через обрізання, вже не мають тієї духовного зв’язку з Ним. Тому у християн проводиться обрізання у серці, а не з живої плоті ножем. Таким духовним обрізанням відновлюється єднання, любов, життя з Богом.
Сенс цього обряду полягає в тому, що це шлях до Хреста і хрещення. Православ’я трактує це так, що юдеї і погани завжди зовні дотримувалися звичай обрізання, але внутрішньо втратили зв’язок з Богом. Вони трохи не привели людство до загибелі. Ісус Христос став нести хрест людський і прийняв смерть за людей. Обрізання стало прообразом смерті на Голгофі. Здійснюючи обрізання, Христос вже готувався до своєї Жертви. У Старому Заповіті йде фізична обрізання плоті, а в Новому завіті – обрізання духовне серце. Через нього відбувається зв’язок з Богом.