Шестиденна війна | Історичний документ

Шестиденна війна – це короткий, але кровопролитний конфлікт, який стався у червні 1967 року між Ізраїлем і Лігою Арабських держав. Після декількох років напружених дипломатичних сутичок між країнами, ізраїльські війська здійснили попереджувальні удари з повітря, які завдали шкоди сил повітряної оборони Єгипту і його союзників. Потім Ізраїль провів успішне наземний наступ і захопив Синайський півострів, сектор Газа і Голанські висоти, що належали раніше Єгипту і Сирії.

Також Ізраїль взяв під свій контроль Східний Єрусалим, який до цього вважався територією Йорданії. Війна закінчилася після набрання чинності резолюції ООН про припинення вогню. Вона була швидкоплинною і протрималася менше тижня, але за цей час повністю змінила карту Близького Сходу і призвела до затяжних геополітичним тертя між сторонами.

Заснування держави Ізраїль в 1948 році викликало безліч суперечок. Ліга арабських держав почала робити спроби вторгнення на територію новоствореного Ізраїлю. Так розпочалася Перша арабо-ізраїльська війна.

Другий серйозний конфлікт вибухнув у 1956 році. Він отримав назву Суецький криза. В ході конфлікту Ізраїль, Великобританія і Франція разом напали на Єгипет у відповідь на проведену президентом Гамалем Абдель Насером націоналізацію Суецького каналу.

Період відносного спокою наступив на Близькому Сході в кінці 1950-х – початку 1960-х років. Однак, політична ситуація продовжувала загострюватися. Арабські країни понесли великі втрати в ході попередніх сутичок, а погіршилася економічна ситуація призвела до масового виходу біженців з Палестини. Між тим, багато ізраїльтяни продовжували жити в страху чергового нападу зі сторони Єгипту та інших арабських країн.

Передісторія Шестиденної війни

До Шестиденній війні призвели в першу чергу територіальні суперечки. До середини 60-х років палестинські партизани, за фінансової підтримки Сирії, атакували кордон Ізраїлю, спровокувавши відповідні заходи з боку ізраїльських сил оборони.

У квітні 1967 року перестрілки почастішали після того, як між Ізраїлем і Сирією сталося жорстке зіткнення в повітрі, в результаті якого було знищено шість сирійських винищувачів. Після квітневого повітряного бою Радянський Союз надав Єгипту інформацію про те, що Ізраїль збирається перемістити війська до сирійського кордону. Ця інформація була неточною, проте вона спонукала президента Єгипту Гамаля Абдаль Насера до дії. В знак підтримки своїх сирійських союзників Насер наказав військам Єгипту просунутися в глиб Синайського півострова. Він зажадав ООН вивести своїх миротворців, які вже більше десяти років охороняли ізраїльський кордон.

Ескалація

Насер продовжував вести агресивну політику. 22 травня він заборонив ізраїльським судам перетинати протоку Тиран, що сполучає Червоне море і Акабську затоку. Через тиждень він підписав військовий союзний договір з королем Йорданії Хусейном.

Ситуація на Близькому Сході ставав все більш напруженою, і американський президент Ліндон Джонсон вступив у переговори з обома воюючими сторонами. Він застерігав їх від початку військових дій і намагався заручитися підтримкою Міжнародної Морської Організації, щоб знову відкрити протоку Тиран. Однак, цьому плану не судилося здійснитися. До початку червня 1967 року ізраїльські лідери проголосували за необхідність протистояти нарощування арабської військової могутності біля кордонів Ізраїлю. Було прийнято рішення про нанесення попереджуючого удару по ВПС Єгипту.

Початок шестиденної війни

5 червня 1967 року сили оборони Ізраїлю приступили до проведення операції «Мокед» (фокус). Це була скоординована повітряна атака на Єгипет. У той ранок близько 200 літаків вилетіли з Ізраїлю і вирушили на захід, пролітаючи над Середземномор’ям, щоб вторгнутися на територію Єгипту з півночі.

Ізраїльські ВПС застали Єгиптян зненацька. Вони знищили 18 військових аеродромів Єгипту і близько 90% єгипетських ВПС, поки ті перебували на землі, не будучи готовими до атаки. Потім Ізраїль розширив зону проведення операції «Мокед», включивши в неї Йорданію, Сирію і Ірак. Операція була надзвичайно ефективною: Вона дозволила обеззброїти арабські країни, максимально щадним для цивільного населення способом. При тому, що арабські ВПС були більш численні й досконалі, в порівнянні з озброєнням Ізраїлю на той момент.

До кінця дня 5 червня ізраїльські пілоти взяли під свій повний контроль небо над усім Близьким Сходом. Ізраїль майже переміг, встановивши зверхність над арабськими силами в повітрі. Однак, запеклі бої тривали ще кілька днів. Почалася наземна війна в Єгипті. Ізраїльські танки і піхота штурмували кордону Синайського півострова та сектора Газа.

Єгиптяни відчайдушно чинили опір, але пізніше фельдмаршал Абдель Хакім Амер видав наказ відступати, і в рядах солдатів настав хаос. Протягом наступних днів ізраїльтяни переслідували відступаючих єгиптян через увесь Синай, завдаючи їм великих втрат.

Другий фронт Шестиденної війни відкрився 5 червня, коли Йорданія відреагувала на неправдиві повідомлення про перемогу Єгипту обстрілом Єрусалиму. Ізраїль відповів руйнівної контратакою в Східному Єрусалимі і на Західному березі. 7 червня ізраїльські війська захопили Старий Єрусалим і прочитали молитву біля Стіни Плачу.

Ізраїль святкує перемогу

Останній етап бойових дій проходив уздовж північно-східного кордону Ізраїлю з Сирією. 9 червня, після інтенсивних повітряних бомбардувань, ізраїльські танки і піхота просунулися углиб Сирії, на Голанські висоти. На наступний день Голан був захоплений.

Шестиденна війна | Історичний документ

10 червня 1967 року набула чинності угода ООН про припинення вогню, і Шестиденна війна була закінчена. Пізніше було встановлено, що близько 20 000 арабів і 800 ізраїльтян загинуло всього за 132 години ведення військових дій.

Лідери арабських держав були шоковані понесеними втратами. Президент Єгипту Насер був змушений з ганьбою повернутися в свою резиденцію, коли в народі почалися масові демонстрації проти нього.

Ізраїль радів. Менш ніж за тиждень молода держава змогло захопити Сінайський півострів, сектор Газа і Голан, здобувши перемогу над переважаючими силами противника і зазнавши відносно малі втрати.

Наслідки Шестиденної війни

Війна мала серйозні геополітичні наслідки. Перемоги в боях згуртували ізраїльський народ і призвели до зростання патріотичних настроїв. Однак, крім цього, війна спричинила полум’я арабо-ізраїльського конфлікту, і воно не згасло донині. Вражені своєю поразкою в Шестиденній війні арабські лідери провели зустріч в Суданському Хартумі, в серпні 1967 року. Там була підписана резолюція, яка свідчила: «Ні миру, ні визнання, ні переговорів для Ізраїлю».

На чолі з Єгиптом та Сирією, арабські держави розв’язали четвертий масштабний конфлікт з Ізраїлем в 1973 році, отримав назву війна Йом-Кіпур (Війна Судного Дня). На захоплених територіях Західного берега і сектора Газа проживало більше мільйона арабів, які були змушені покинути Ізраїль посилило кризу біженців почалася з часів Першої арабо-ізраїльської війни 1948 року. Це заклало фундамент для неприйняття між двома народами і постійних зіткнень із застосуванням насильства.

З 1967 року землі, захоплені Ізраїлем в ході Шестиденної війни, знаходяться в центрі уваги міжнародних організацій, які намагаються зробити все можливе для припинення арабо-ізраїльського конфлікту.

Ізраїль повернув Єгипту Синайський півострів в 1982 році в рамках мирного договору, потім вивів війська з сектора Газу в 2005 році. Однак він продовжує займати інші захоплені території. Статус Голанських висот і Західного берега до цих пір вважається спірним і є каменем спотикання у вирішенні цього багаторічного конфлікту.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам