Саддам Хусейн — біографія диктатора | Історичний документ

Коротка біографія

Ім’я: Саддам Хусейн Абд аль-Маджид ат-Тікріті
Роки життя: 28 квітня 1937 року — 30 грудня 2006 року
Держава: Ірак
Сфера діяльності: Політика
Найбільше досягнення: Став президентом Іраку, після успішного участі в революції. Вів війну проти США

Якщо в розмові раптом випливе назва однієї арабської країни – Іраку, то перше, що прийде на розум – це Багдад, столиця і колишня перлина Стародавнього Сходу, і Саддам Хусейн, мабуть, самий знаменитий президент Іраку. Завдяки ЗМІ та висвітлення сумно знаменитої війни в Іраку в 2003 році, Хусейн поставав перед публікою породженням пекла, справжнім злом, яке треба викорінити, щоб Ірак знову став процвітаючою країною (якщо до нього можна застосувати цей вираз). Але чи так це насправді? Спробуємо розібратися, хто ж був цей таємничий арабський лідер – патріот своєї країни або диявол у людській подобі? Про Саддама ця стаття.

Ранні роки

Саддам Хусейн ат-Тікріті народився 28 квітня 1937 року в селі недалеко від міста Тікріт в селянській родині. Свого батька хлопчик не знав – той помер ще до його народження. Хоча ходили чутки, що насправді він був незаконнонародженим, і молодий батько просто втік, не бажаючи пов’язувати себе сімейними узами. Через деякий час помирає від раку старший брат Хусейна, і це остаточно впливає на його матір. Не в силах дати дитині нормальне виховання, вона відправляє Саддама в Багдад до дядька, Кхайраллаху Тульфаху (брата матері). Здавалося б, тут, у столиці королівства Ірак, Саддам нарешті отримає хороше виховання і освіту, але хороше життя закінчилася досить швидко – дядько взяв участь у антибританском повстанні і опинився за ґратами. Матері довелося забрати дитину назад.

Як раз в цей період мати знову виходить заміж, але стосунки дитини з новим чоловіком (і дядьків по батьківській лінії за сумісництвом – так того вимагали звичаї) не склалися в сім’ї процвітало рукоприкладство. Саддам втік з чому удома, назад у Багдад – благо, дядька вже випустили на свободу. До того ж, Кхайраллах був видатним політиком, націоналістом, віруючою людиною. Саме він справив на хлопчика величезний вплив і став рольовою моделлю для Саддама, коли той прийшов до влади.

У 1947 році Саддам збігає в Тікріт, де вступає до школи – йому пристрасно бути грамотним. Навчання давалося дитині важко, він більше уваги приділяв жартів і проказам. Одна з них незабаром закінчилася винятком Саддама зі школи – він підклав у сумку вчителя змію. Наступним кроком стає навчання в школі аль-Карх, колиски іракського націоналізму. Під час навчання тут у 1957 році у віці 20 років Він вступив в партію Баас. В1959 році Саддам та інші члени партії спробували вбити тодішнього президента Іраку Абд аль-Каріма Касіма, чиє опір приєднанню до зароджується Об’єднаної Арабської Республіки і союзу з комуністичною партією Іраку поставило його в протиріччя з баасистами. Під час замаху був убитий шофер Касіма, у самого президента вистрілили кілька разів, але він вижив. Саддам також був поранений під час замаху — в ногу. Кілька з передбачуваних вбивць були спіймані, віддані суду і страчені, але Хусейну і декільком іншим вдалося втекти у Сирію, де Він прожив зовсім недовго, потім втік до Єгипту, де продовжив освіту і вступив на юридичний факультет Каїрського університету.

Він залишався на батьківщині пірамід до 1963 року, коли партія «Баас» нарешті скинула Касіма, і Саддам повертається до Іраку. Завдяки внутрішнім інтриг і змов лідер партії ас-Сааді відсторонюється від посади, і члени просувають Саддама на його пост. Хусейн починає активно оновлювати партію та її ідеологію, намагається стати лідером в країні, за що знову опиняється у в’язниці. У 1966 році партійці організують втечу, і Хусейн знову опиняється у справі.

У 1968 році він брав участь у безкровному, але успішне баасистском переворот, військовий Ахмед Хасан аль-Бакр став президентом Іраку, а Саддам його заступником. Під час президентства аль-Бакра Саддам проявив себе ефективним і прогресивним політиком, хоча і безжальним. Він багато зробив для модернізації інфраструктури, промисловості і системи охорони здоров’я Іраку, поліпшив соціальні послуги, освіта, підняв сільськогосподарські субсидії до рівнів, що не мають аналогів в інших арабських країнах регіону. Він також націоналізував нафтову промисловість Іраку незадовго до енергетичної кризи 1973 року, який призвів до величезних доходів для країни. Однак у той же час Саддам допоміг розробити першу іракську програму з хімічної зброї і, щоб захиститися від переворотів, створив потужний апарат безпеки, який включав як Баасистские воєнізовані групи, так і народну армію. На жаль, зворотною стороною медалі були тортури, насильство, вбивства – все йшло в хід для досягнення бажаних цілей.

Президент Іраку

У 1979 році, Саддам змусив аль-Бакра піти у відставку і незабаром став президентом Іраку. Він взявся за націоналізацію країни – всі партії були заборонені, в армію, школи та університети приймалися лише члени «Баас». Через тиждень після призначення президентом він скликав збори партії Баас. В ході зустрічі вголос був зачитаний список з 68 імен, і кожна людина зі списку був оперативно заарештований і видалений із залу. З цих 68 осіб всі були віддані суду і визнані винними в державній зраді, а 22 були засуджені до смертної кари. До початку серпня 1979 року були страчені сотні політичних супротивників Саддама. Почалася чистка.

Саддам Хусейн — біографія диктатора | Історичний документ

Економічні труднощі, викликані війною в затоці, ще більше розділили і без того роздроблене іракське населення. У 90-ті роки відбувалися різні повстання шиїтів і курдів, але інший світ, побоюючись нової війни, незалежності курдів або поширення ісламського фундаменталізму, не робив нічого для підтримки цих повстань, і в кінцевому рахунку вони були придушені все більш репресивними силами безпеки Саддама.

У той же час Ірак раніше перебував під пильним міжнародним контролем. У 1993 році, коли іракські сили порушили безполітну зону, введену Організацією Об’єднаних Націй, Сполучені Штати завдали Багдаду руйнівний ракетний удар. У 1998 році подальші порушення заборонених для польотів зон і нібито триваюче здійснення Іраком своїх збройових програм привели до нових ракетних ударів по Іраку, які періодично тривали до лютого 2001 року.

Падіння і страта Саддама Хусейна

Члени адміністрації президента США Джорджа Буша мл. підозрювали, що уряд Хусейна підтримує зв’язок з терористичною організацією «Аль-Каїда. У 2002 році почалися інспекції ООН підозрілих збройових об’єктів в Іраку, але в кінцевому результаті було знайдено або дуже мало, або взагалі ніяких доказів існування таких програм. Незважаючи на це, 20 березня 2003 року під приводом того, що Ірак дійсно мав таємну програму озброєнь і планував напади, очолювана США коаліція вторглася в країну. Протягом декількох тижнів, уряд і військові були повалені, та 9 квітня 2003 року Багдад упав. Саддаму, однак, вдалося втекти. Знову. У наступні місяці почалися інтенсивні пошуки президента. Ховаючись, Саддам випустив кілька аудіозаписів, в яких він засудив іракських загарбників і закликав до опору.

Нарешті, 13 грудня 2003 року Саддам був знайдений прячущимся в невеликому підземному бункері поруч з фермерським будинком в пекло-Дауре, недалеко від Тікріта. Звідти його перевезли на американську базу в Багдаді, де він залишався до 30 червня 2004 року, коли він був офіційно переданий тимчасовому іракському уряду для суду за злочини проти людяності. 5 листопада 2006 року, Саддам був визнаний винним і засуджений до смертної кари через повішення. Вирок був оскаржений, але в кінцевому підсумку було підтримано апеляційним судом. 30 грудня 2006 року в таборі правосуддя, іракської базі в Багдаді, повісили Саддама, незважаючи на його прохання розстріляти. Він був похований в селі Аль-Авджа, де він народився, 31 грудня 2006 року.

Син Саддама Хусейна

Ще більшу популярність в Іраку (скажімо так, дещо в негативному ключі) придбав старший син Саддама — Суддів. Розпещений хлопчик, але поступово зайняв всі ключові пости в адміністрації батька. За прикладом батька він найняв собі двійника, оскільки побоювався за своє життя (сам Суддів пережив кілька замахів). Суддів активно користувався своїм службовим становищем для досягнення своїх цілей. Незважаючи на повноцінну роботу в політиці, Саддам не поважав старшого сина і хотів бачити наступником іншого свого дитини – Кусея, молодшого брата Удея. Але, не склалось. У 2003 році обидва брати загинули від перестрілки і авіаударів американської армії в своєму будинку.

Про реакції на загибель синів Саддама Хусейна невідомо. Так хто ж був Саддам – справжній патріот своєї батьківщини? Або зло? Кожен вирішує сам. З одного боку, час його правління в Іраку – час насильства, цензури і свавілля. Але також час стабільності і підвищення економіки. Міг Ірак розвиватися по-іншому, якщо б не було Хусейна? Хто знає, а сам колишній президент і диктатор вже частина історії.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: