Розвідники йдуть на Балтику | Історичний документ

У стрімкому кидку наших військ до Балтійського моря велику роль зіграли десантні групи піхотинців, посаджені на танки і самохідні гармати. Під прикриттям їх броні і вогню воїни вривалися в німецькі міста і села, громлячи і знищуючи ворожі вузли опору.

Це було в бою за місто Штольп в Померанії. Засів в траншеях, опоясывавших місто, і в будинках на околиці ворог чинив запеклий опір.

Командиру 1-го батальйону 1072-го стрілецького полку майору Марченко було поставлено завдання: виділити десантну групу, посадити її на самохідні знаряддя і під прикриттям їх броні і вогню увірватися в місто.

Ніколи ще бійці і офіцери не брали участь у подібних десантах. Вибір ліг на комбата роту старшого лейтенанта Ільясова, хороброго і відважного молодого командира. Заступник командира батальйону з політчастини Дибаев розповів їм про труднощі бойового завдання, про те, що від їх особистого прикладу, відваги і мужності буде залежати успіх майбутньої бойової операції.

Бій почали розрахунки самохідок, відкривши з вихідного положення нищівний вогонь по околиці міста. Після цієї артпідготовки бойові машини ринули вперед.

Недосвідчені ще в десантних справах піхотинці в нерішучості тулилися до броні машини. Тоді командир взводу Обозов, наказавши двом кулеметникам слідувати за ним, зістрибнув з машини. Поповзом підібравшись до ворожої траншеї, він закидав її гранатами.

Стріляв звідти кулемет замовк. Заметавшихся в паніці німців косили підоспілі кулеметники. Натхнені прикладом свого командира бійці соскакивали з машин. За ними кинулися в атаку всі інші десантники. Першим увірвався в місто взвод лейтенанта Обозова і заходився вибивати з будинків засіли в них фашистських солдатів.

Розвідники йдуть на Балтику | Історичний документ

Командир вогневого взводу старший лейтенант Дейкіна посилав по ворогу снаряд за снарядом. Вогонь нашої артилерії викликав паніку серед фашистів.

Сміливість і відвагу в бою проявив гарматний розрахунок сержанта Брилякова. Незважаючи на ворожий вогонь, сержант підбив гармату фашистів і знищив два станкових кулемета з їх обслугою.

З підходом до Гдині опір противника посилювався. Німецько-фашистське командування докладало всіх зусиль, щоб припинити наступ наших військ і дати можливість своїм відрізаним в районі Гдині частинах евакуюватися.

З 9 березня дивізія продовжувала наступ. Долаючи опір ворога, 1068-й стрілецький полк під командуванням підполковника А. Р. Гудкова (полковник Руденко був поранений і відправлений в госпіталь) на кінець дня з боєм опанував населеним пунктом Цеценов. 10 березня нічною атакою 1072-й стрілецький полк оволодів містом Витциг. У боях за місто було захоплене до 500 полонених солдатів фашистської армії і багато озброєння.

Перед 1070-м стрілецьким полком стояло завдання — вийти на узбережжі Балтійського моря. Виконати її було доручено підрозділу лейтенанта Філіппова.

Збори були недолги. Лейтенант Філіппов коротко пояснив бойову задачу. Мабуть, йому хотілося сказати ще багато чого. Але він тільки додав:

«На Балтику!»

Солдати пробиралися лісами, болотами, ярами, низинами, стежками стежками. Розвідники підійшли до населеного пункту Дарлслуб. Фашисти зміцнилися, побудували шанці, обороняючи підступи до узбережжя.
Командир розділив бійців на три групи і пішов на штурм ворожих укріплень. Штурмували стрімко, вели вогонь на ходу, метали гранати. Попереду бігли старшина Н. С. Медведєв, старший сержант Р. П. Петров.

Вони вже зблизилися з німцями і зчепилися врукопаш. Вогнем і прикладом убив чотирьох гітлерівців Петров і трьох убив Медведєв. Фашисти подалися назад, вони намагалися затриматися на околиці, але не встояли, і тікали в ліс. Понад двадцять трупів залишилося валятися на вулиці.

Солдати Філіппова кинулися вперед, до Балтики. Вночі вийшли до останнього населеного пункту, розташованого біля самого узбережжя. Прокладаючи собі шлях вогнем, бійці вирвалися на протилежну околицю і ось воно — Балтійське море!

Червоний прапор був піднятий на вологому березі.

Неозорий морська гладь. Свинцеве небо зависла над морем. Вітер з Балтики дув в обличчя, і бризки холодної балтійської води осідали на розпалених обличчях солдатів.

Майорів червоний прапор. Стояли біля самого Балтійського моря наші солдати, зранені, стомлені, заліплені брудом, але щасливі.

Бойова задача була виконана.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: