Дитинство у Олександра Федотовича Виноградова пройшло в Селі Удмуртское Гондырево Алнашского району, де він народився 26 грудня 1923 року в удмуртської сім’ї. Закінчив семирічку.
Бойове хрещення
Хлопцеві йшов 18-й рік, коли почалася Велика Вітчизняна війна. З перших же днів війни багато колгоспники були покликані в діючу армію. Ворог рвався до Москви, і Батьківщина переживала важкі дні фашистської навали. 31 березня 1942 року Алнашский райвійськкомат призвав Олександра в ряди Радянської Армії, а в кінці року він був направлений у діючу армію.
— Пора діяти! — подумав Виноградов і підняв вгору гранату. І розвідники кинули гранати в фашистські траншеї. Слідом за ними пішли ще три гранати. Гітлерівці сполошилися. А розвідники, скориставшись розгубленістю ворога, стали діяти. Першим в траншею фашистів стрибнув Виноградов, а за ним — Симонов та Лісін.
Виноградов кинувся в праву сторону, Симонов — в іншу. В траншеї виявилися вбиті фашисти. Але тут Олександр помітив тікає унтер-офіцера. Наздогнавши унтера, він навалився на нього. Зчинилася метушня. Фашист став кликати на допомогу. На допомогу йому вискочило три гітлерівця, але Симонов убив їх. Інші німецькі солдати відкрили безладну стрілянину. Унтер-офіцер чинив опір та намагався вихопити в Виноградова автомат. Підоспілий Лісін допоміг Виноградову зв’язати фашиста.
У цій сутичці розвідники знищили п’ять фашистів і доставили в частину «мови».
Йшли бої на Сандомирському плацдармі. Під час цих боїв дивізії було близько тисячі комсомольців, які навчалися у комуністів відваги, мужності, вміння вести за собою людей.
Загибель розвідника
«Вихованець комсомолу, розвідник, кавалер трьох орденів Слави гвардії старшина А. Ф. Виноградов в боях на плацдармі знищив понад 200 гітлерівських солдатів і офіцерів. Виноградова як хороброго, прославленого розвідника знала вся дивізія. В одному з нічних пошуків у нерівному бою він загинув смертю хоробрих». Так обірвалося коротке, але славне життя відважного воїна.
Загинув Олександр Федотович Виноградов 12 жовтня 1944 року.