Роль козацьких загонів у війні з Наполеоном | Історичний документ

М. В. Кутузов не довірив командування козацькими військами М. І. Платову. За спогадами очевидців, отаман у день битви під Тарутине знаходився поруч з головнокомандувачем, навіть наказав розстелити килим, на якому вони розташовані поруч один з одним. Наприкінці битви в його присутності генерал-фельдмаршал брав останні рапорти і розглядав трофеї.

Тоді ж Кутузов прямо звернувся до популярного в армії полковнику Ст. А. Сисоєву, яка взяла в битві штандарт 1-го французького кірасирського полку: «Після тих лавр, які ви здобули сьогодні, вам ймовірно ще неприємно бути полковником». І як потім записав мемуарист в. І. Левенштерн: «Кілька днів потому Сисоєв був проведений в генерали: він цілком на це заслуговував. Це був справжній тип козака, і його ім’я не помре на берегах Дону».

Корпус М. І. Платова виявився задіяним відразу ж після виявлення руху наполеонівської армії на Малоярославець. Кутузов наказав отаману йти на Боровскую дорогу і не допустити обхід міста противником. У самому битві за місто козаки участі не брали, за що їх ватажок отримав нове зауваження від головнокомандувача.

Роль козацьких загонів у війні з Наполеоном | Історичний документ

Перебували козацькі начальники і в окремому корпусі Ф. Ф. Винцингероде. Зокрема, коли цей генерал був підступно захоплений французами в полон, у командування корпусом на правах старшинства вступив генерал-майор В. Д. Іловайський, і саме під його керівництвом російські частини увійшли в залишену наполеонівськими військами Москви.

Правда, більшість мемуаристів давали йому вельми невтішні характеристики, критично оцінювалися його особисті і полководницькі якості. Фактично всіма справами заправляв в загоні полковник А. X. Бенкендорф.

Він прямо писав у своїх спогадах: «Генерал Іловайський 4-й залишився старшим… але, будучи нездатним до командування, доручив мені все, і я поспішив донести Імператору щодо необхідності надсилання начальника». Зате всі мемуаристи віддавали данину справедливості і високо оцінювали діяльність його молодшого брата — полковника Ст. Д. Іловайського. Він успішно командував ар’єргардом, його загін першим увійшов у Москву, а в період переслідування особливо відзначився при Духовщине.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь