Падуле-ді-Фучеккио знаходиться в Тоскані, італійської області. Це дуже мальовниче місце. В наші дні там буває багато туристів. Вони насолоджуються природою, відпочивають, і багато з них нічого не знають про події, які відбувалися там у середині минулого століття. Але так було не завжди. У Палуле-ді-Фучеккио в роки Другої світової війни сталося вбивство 174 мирних італійців. Його скоїла 26 танкова дивізія 23 серпня 1944 року.
Після закінчення війни командира засудили за військові злочини, але інші причетні до цієї бійні не були засуджені до 2011 року. Ніхто з них не відбув покарання. Зараз цю різанину мирних жителів називають найгіршим злочином нацистів в Італії. Так що ж послужило поштовхом до такої жорстокості?
Різанина стала репресивної відповіддю на напад і поранення двох нацистів італійськими партизанами. Пізніше стало відомо, що німцями було арештовано 94 чоловіки, 63 жінки та 27 неповнолітніх, серед яких були навіть новонароджені.
Ці люди не були ні військовими, ні партизанами. Більшість з них становили люди похилого віку і діти. Усіх їх розстріляли з кулемета. За словами очевидців, вбивство людей відбувалося абсолютно холоднокровно. Нацисти дивилися прямо в очі своїм жертвам. Італійські історики назвали цю розправу не репресією, а операцією повного опустелювання.
У 1945 році британська військова поліція почала розслідування цього злочину. Великобританія намагалася пролити світло на злочини німців в Італії. Займатися цим було доручено сержантові Чарльзу Эдмонсону. Він записував показання свідків і потерпілих. Йому вдалося скласти список на 22-х сторінках. До нього увійшли особи, які могли брати участь у різанині в Падуле-ді-Фучеккио в 1944 році.
Ці докази були використані через багато років після смерті сержанта під час суду над частиною військових злочинців у 1985 році. Эдмонсону вдалося встановити, що розправою займалися військові 26 танкової дивізії. Тоді її командиром був Едуард Краземанн. Цього нациста засудили до 10 років в’язниці за військові злочини, вчинені ним. Він помер в ув’язненні в Західній Німеччині в 1950 році.
У 2011 році в Італії відбувся військовий суд. Перед суддями стояли четверо обвинувачених у військових злочинах. Прокурор у Римі говорив, що жертви, яких розстріляли нацисти, не мали ніякого відношення ні до війни, ні до партизанських дій.
Прокурор Де Паолис вважав, що навіть під акцію помсти ці беззахисні люди ніяк не підходили. Він порахував, що це була акція масового знищення, що є найбільш важким військовим злочином, скоєним в Італії нацистами під час Другої світової війни. Де Паолис вимагав для злочинців довічного ув’язнення. Також на суді над військовими злочинцями заявлялося, що нацисти на території Італії здійснювали і інші каральні акції.
У в’язниці вони так і не потрапили, так як Німеччина відмовилася видавати їх. Четвертого обвинуваченому Герхарду Дейсману на момент суду виповнилося 100 років. Він помер до винесення вироку. Деяким з винуватців різанини винесли вирок у причетності до знищення сім’ї Роберта Ейнштейна. Тільки три військових злочинця відбували покарання в Італії. Це були Еріх Прібке, Карл Хасс і Майкл Сейферта.
Італія вимагала від Німеччини сплатити 14 мільйонів євро компенсації родичам жертв, але німці відмовилися це робити. Вони послалися на договори про імунітет з Італією 1947 та 1961 роках. У 2015 році були розкриті документи про різанину в Падуле-ді-Фучеккио. Жертвами в них визнані 175 осіб. Мер Падуле-ді-Фучеккио, Рінальдо Ванни, сказав, що через 67 років вони нарешті домоглися справедливості. Але він дуже шкодує, що цього суду над нацистами вони чекали так довго.
Цьому сприяло і те, що документи допитів, які проводив Едмонсон, були вийняті з «довгого ящика» тільки в 1994 році. Прокурор Риму, вершивший суд над нацистами, сподівається, що вирок все ж буде виконаний, і Німеччина видасть засуджених заочно карателів. Йому гірко від того, що залишилися в живих злочинці не висловлюють ніякого жалю про скоєне.
До вчинення розправи в Падуле-ді-Фучеккио, нацисти 26 дивізії знищили 560 осіб в сусідньому селищі Сант-Анна-ді-Стазема. Серед убитих теж було багато дітей. Прокурор шкодує, що Німеччина не зобов’язана видавати, як там вважають, передбачуваних злочинців італійцям.
Президент Німеччини Штайнмайер попросив вибачення у італійців за злочини, вчинені нацистами в роки Другої світової війни. Це сталося в 2019 році. Але італійцям важлива навіть не виплата компенсацій родичам жертв, а видача військових злочинців, щоб ті могли понести покарання. Німеччина намагається оскаржувати рішення італійських судів в Гаазі. Покарання злочинців навіть через десятиліття буде моральним задоволенням для родичів жертв. Також вважають і їхні адвокати.
Але досі рішення італійських судів не знаходять підтримки в міжнародних судових інстанціях. Дуже довго приховувались злочини німців в Італії. В пам’яті не повинно бути дірок. Йдуть з життя ветерани Опору, і пам’ять про них у суспільстві поступово слабшає. На жаль, слабшає пам’ять про жертви нацизму. Можливо італійці програють всі суди по компенсаціях, тому що самі виступали на боці нацистів і скоювали злочини в інших країнах. Тому їх жертви в Падуле-ді-Фучеккио залишаються неотмщенными.
