У світі налічуються сотні країн, які кимось управляються (якщо немає чиєїсь жорсткої руки, то може настати анархія). Якщо глянути в історію, то можна простежити, що в давнину та середні віки ( та що далеко ходити – ще 100 років тому) більшість країн були монархіями.
Влада короля або королеви (рідко, але і таке бувало) ніколи не оспорювалася. Ще в стародавньому Єгипті фараони вважалися синами Бога Ра, а королі Європи просто успадкували цю традицію і представлялися помазаниками Божими на землі. Але утримати владу важче, ніж правити. Багато монархів вклали свої повноваження під пресом свого оточення (іноді король міг і скласти голову на пласі), і в країні встановлювалася інша форма правління, прямо протилежна монархічної. Її часто прийнято називати республіка. Про неї і піде розмова в цій статті.
Отже, що ж таке республіка?
Це форма правління, в якій державою керують представники громадянського органу, найчастіше парламенту. Сучасні республіки засновані на ідеї, що суверенітет належить народу (тут не варто плутати республіку і демократію). В перекладі з латині республіка (res publica) означає – громадську справу, тобто влада виходить (в ідеалі) від народу, суспільства.
У цьому разі громадяни керують державою не самі, а через своїх представників, які обираються суспільством на певний строк. Це і є головна відмінність республіки від монархії, де вся влада зосереджена в руках однієї людини. Даний термін може застосовуватися до будь-якій формі правління, в якій глава держави не є спадковим монархом.
Найчастіше ці країни поступово від республіки йшли в сторону тиранії, військової диктатури (наприклад, Республіка Чилі при Аугусто Піночета, режим Франко в Іспанії, чорні полковники — хунта в Греції).
Ще одним перекосом є тоталітарний режим – наприклад, Північна Корея, СРСР. По суті, форма правління була монархічною з республіканським ухилом (різниця була лише в тому, що влада не передавалась в спадок від батька до сина).
Тим не менш, республіка є на сьогодні однією з найбільш популярних і поширених форм правління в світі. хто знає, чи втримають сучасні монархії свою, нехай і номінальну, влада. Адже глас народу ще ніхто не відміняв.
Невдоволення може вилитися у повалення правлячого режиму, і тоді прощай королівська влада. Хай Живе Республіка.