Раптовий удар | Історичний документ

В ніч на 31 грудня дивізії корпусу, спільно з 53-ю механізованою бригадою обійшли оборону противника. Вони, скориставшись темрявою, підійшли до хутора Червоний Яр, взяли в кільце і на ранок раптовим нальотом оволоділи ним.

В авангарді йшли кавалеристи 112-ї дивізії.

Противник був захоплений зненацька і не зміг чинити активного опору. Гарнізон хутора Червоний Яр складався з так званої групи «Оберста Штагеля», в якій понад 100 осіб були особовим складом авіаційної частини, що дислокувалася на аеродромі поблизу Чернышковского. Були захоплені також оперативні документи, потужні радіостанції, до 20 легкових і близько 100 вантажних машин, три склади з продовольством і один — з медикаментами.

31 грудня противник силами до двох батальйонів піхоти при підтримці 15 танків зробив дві послідовні контратаки на Червоний Яр з боку Чернышковского. Вони були відбиті з великими для нього втратами.

Всі наступні дні авіація противника тримала корпус під безперервним впливом з повітря. Бомбові удари наносилися, в основному, за вогневих позицій артилерії і тилах.

З світанком 3 січня з’єднання корпусу почали наступ на південну околицю Чернышковского і колгосп імені Леніна, де ворог чинив запеклий опір. Однак при підтримці артилерії опівдні дивізії зім’яли його заслони і увірвалися в місто. У другій половині дня місто та станція Чернышковский були очищені від німецько-фашистських загарбників.

В боях противник втратив до полку піхоти, багато техніки. Нашими частинами було захоплено 12 різних складів, 12 літаків та до 1 млн. авіабомб.

Великі втрати понесли також з’єднання та частини 8-го кавкорпуса. При оволодінні Чернышковским загинув командир 84-го кавполка майор Н.П. Кухно. Будучи ветераном кінноти, Н. П. Кухно відрізнявся хорошими знаннями кавалерійського справи. Він користувався великою повагою у підлеглих і командирів, був прикладом для всіх. Таким він залишився у пам’яті тих, хто разом з ним служив і хто знав його.

Вранці 5 січня 55-я і 112-я кавдивізії й інші з’єднання 5-ї танкової армії після наполегливих боїв проти ворожих автоматників звільнили місто Морозовск. В цих боях було захоплено близько 10 складів з боєприпасами, склад з пальним, 60 автомашин, 50 літаків і декілька мільйонів снарядів та авіабомб.

Долаючи впертий опір, 8-й кавкорпус невпинно просувався вперед. У цей період його сполуки звільнили населені пункти Сибірки, Макіївка, Усть-Провальний, Граки-Афанасієвський, Петров, Дороговский, Алексєєв та інші.

7 січня корпус підійшов до станиці Тацинская і протягом восьми днів вів бій, щоб оволодіти нею. 15 січня після стрімкої атаки кіннотники увірвалися в станицю. На аеродромі, розташованому поблизу станиці, вони захопили понад 120 літаків.

Станиця Тацинская в планах радянського командування мала важливе значення. Це була тилова база постачання угруповання німецько-фашистських військ під Сталінградом. На її охорону і оборону противник виділив піхотну дивізію. Біля неї знаходився аеродром, на який базувалися великі авіаційні сили вермахту.

Тацинская двічі звільнявся радянськими військами. Ще 24 грудня 1942 р. частини 24-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ В. М. Баданова, зробивши глибокий рейд в тил противника, зайняли цю станицю. Однак, витративши боєприпаси і пальне, стримуючи натиск значних сил ворога, танкісти змушені були залишити її. Раптовим ударом вони прорвали кільце оточення і пробилися до своїх військ.

Через два тижні Тацинскую знову звільнили кіннотники, і на цей раз остаточно.

Раптовий удар | Історичний документ

У зв’язку зі значними втратами в попередніх боях особовий склад в полках усіх дивізій був зведений в окремі загони. Це — наочний показник тих зусиль, які довелося докласти бійцям і командирам у цих боях.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: