Психологічні авіанальоти німців під Сталінградом | Історичний документ

Несемо великі втрати від артилерії противника, особливо 3-й дивізіон під командуванням гвардії майора Куликова. Німецька авіація бомбить лавинами. Німці активно застосовують звукову розвідку і своїм вогнем накривають наші батареї. Потрібно придумати контрзаходи, але які?

На плацдармі в районі Сиротинська, Ново-Григорівка круглі добу йдуть бої. Зволікання тепер рівнозначно злочину. Всю авіацію киньте на допомогу Сталінграда».

Ми, лейтенанти, командири рот, батарей та напевно і полків, не знали тоді, що координує дії військ генерал армії Жуков. 4-я гвардійська дивізія входила тоді до складу 1-ї гвардійської армії, яка діяла північніше Сталінграда.

Щодня атакуємо фашистів, трохи просуваємося і знову відходимо на колишні позиції. І так повторюється з дня у день.

Р. К. Жуков згадував: «На північ від Сталінграда противник був змушений ввести в бій нові війська, перекинуті з району Гумрака. Це добре, це відволікає сили противника від Сталінграда».

І атаки тривали. Вони підтримувалися масованим вогнем артилерії. Снарядів стало більше, та й поруч заробили «катюші».

Яких тільки назв не мали ці «эресы»: і «Раечка», і «Маруся». Тільки пізніше встановилося ласкаве ім’я «Катюша».

На Волховському фронті німецька авіація діяла на нерви сиренами, а тут, під Сталінградом, фріци придумали кидати порожні бочки. Свистіли вони з приголомшливою силою. Перший час це справляло деяке замішання в наших військах, але незабаром ми розпізнали цю нову штуку.Психологічні авіанальоти німців під Сталінградом | Історичний документ

Від такого прицільного потрапляння загинув начальник розвідки 3-го дивізіону старший лейтенант Ігнатьєв. Це вже третій начальник розвідки, який загинув за останні місяці. Повідомив про це по телефону комполку Квак, наказав з’явитися разом з лейтенантом Басовим з батареї управління і оголосив про призначення Басова начальником розвідки.

Прибуває Басів на НП, майор Куликов йому каже:

— Ти знаєш, лейтенант, що прибув у дивізіон смерті? Та не соромся, це я до слова. Ти, до речі, не одружений? Я теж. Так що легше помирати буде.

Я сам був свідком цього невеселого розмови, а незабаром вони обоє загинули від бомби, скинутої все тієї ж «рамою». Годинник Басова разом з іншими речами я послав його батькам, а потім довго з ними листувався.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: