Протитанкова оборона Владикавказа | Історичний документ

На підступах до Орджонікідзе з південної сторони готували позиції бригада народного ополчення та винищувальні батальйони.

Нарешті, ухвалою Орджонікідзевського (Владикавказ) Комітету оборони силами частин дивізії та місцевого населення міста і його околиць вирішено було створити міцний протитанковий рів, по всьому периметру перед переднім краєм оборони Орджонікідзе і перешийка від Лисої гори до річки Терек перед виходом на Військово-Грузинську дорогу. Керівництво організацією робіт було доручено другого секретаря обкому ВКП (б) тов. А. П. Газзаєву і комісару Орджонікідзевської дивізії НКВС А. В. Кирилову.

Будівництво цього рубежу йшло під керівництвом військових інженерів, а також за безпосереднім вказівками начальника Особливого оборонного укріпрайону генерала Кисельова та його заступників.

Були споруджені протитанкові рови загальною протяжністю понад 25 кілометрів (у кілька смуг), ширина рову була 7 метрів, глибина — 4 метри.

Для виконання великого об’єму інженерних робіт необхідно було величезна кількість будівельних матеріалів. У забезпеченні ними велику роль зіграли промислові підприємства міста: заводи «Electrozinc», вагоноремонтний і «Склотара», були використані сотні тонн рейок, таврових балок, арматурного заліза, цементу.

Вимагалося для оборонних споруд і багато місця.

Всі дивізії, воїни гарнізону і цивільне населення міста і районів республіки виявили на цьому будівництві полум’яний патріотизм, показавши справжній трудовий героїзм. Роботи не припинялися під бомбардуванням і обстрілом ворога.

Особливу увагу було звернено на організацію протитанкової оборони міста Орджонікідзе та його обводу, оскільки підступи до міста були з усіх боків танкодоступны.

Протитанкова оборона Владикавказа | Історичний документ протитанкових рубежів, прикритих протитанковими і протипіхотними загородженнями. Але хід бойових дій показав, що наступу німецько-фашистських військ, в першу чергу їх танків, потрібно очікувати з боку селища Гізель. І всю свою увагу дивізія зосередила тоді на цьому напрямку.

У бойові порядки 26-го прикордонного та 273-го мотострілецького полків були додатково перекинуті батареї винищувально-протитанкових полків. Були поставлені додаткові завдання по боротьбі з танками і піхотою противника зенитному артилерійського дивізіону, 454-го полку протиповітряної оборони, усім артилерійським частинам, підтримувало Орджонікідзевську дивізію, артилеристам 276-ї стрілецької дивізії, дивізіону реактивних мінометів «катюш».

В оборонних бойових полкових секторах на танконебезпечних напрямках організовувалися протитанкові опорні пункти (ПТОПы), на яких вогневої зв’язку встановлювалися 37-, 45-, 76-мм знаряддя стрілецьких полків і винищувально-протитанкових артполків, доданих дивізії. На кожне знаряддя були підготовлені основна і запасна вогневі позиції з повною можливістю забезпечення кругового обстрілу і підготовки протитанкового вогню по намічених рубежів. У протитанковому опорному пункті з метою успішного ведення вогню по танках знаряддя були встановлені таким чином, що «лінія» їх розташування вогневих точок мала, підковоподібну форму.

Перше 45-мм знаряддя займало вогневу позицію (дот) в підвалі кутового двоповерхової будівлі (вулиця Орджонікідзе, 30) з сектором стрільби: вправо і вліво по вулиці Тбіліській друге 76-мм знаряддя займало дот в підвалі кутового одноповерхової будівлі (вулиця Орджонікідзе, 25) з сектором стрільби: вправо — права сторона вулиці Орджонікідзе, вліво — ліва сторона вулиці Ноя Буачідзе. Ці два знаряддя були в вогневої зв’язку один з одним і прикривали своїм вогнем виходять тилові позиції 26-го прикордонного та 273-го мотострілецького полків по вулиці Ноя Буачідзе і Тбіліської і були готовими до відбиття танкових атак противника.

Два 37-мм знаряддя займали підготовлені доти на лівому березі річки Терек у підвальному приміщенні будівлі колишнього мильного заводу, що ліворуч від шляхового мосту (будівлі не збереглося). Вони мали завдання — не допустити ворога до мосту і прориву його танків і піхоти на вулицю Орджонікідзе.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам