«Місто С. знаходився в руках фашистів тільки один день,— розповідає червоноармієць В. Григор’єв,— але він змінився до невпізнання. Перед залишенням міста німці підпалили його з усіх боків. Коли ми увійшли в місто, він весь був у диму.
Весь день, проведений у місті, німці пиячили. Вони виволокли з магазинів вино, горілку і тут же, на вулиці, розпивали. П’яні солдати і офіцери вдиралися до квартири, грабували і вбивали ні в чому не винних жителів, насилували жінок. Награбовану мануфактуру, взуття, продовольство вони відправляють до Німеччини».
У місті бійці побачили криваві сліди фашистських варварів.
«Всюди стирчали обгорілі трупи,—розповідає т. Коваленко. — Більшість будинків було спалено або зруйновано. На вулицях валялося майно мирного населення, гори битого посуду з-під вина. Фашистські нальотчики пиячили, пограбувавши винні магазини».
Німецькі фашисти нерідко намагаються переконати місцеве населення в «звірства більшовиків». Жителі села П. були свідками того, як люди, одягнені у форму червоноармійців, били людей похилого віку і дітей, ґвалтували жінок.
«Але ми швидко розпізнали переодевшихся фашистів, не вміють навіть говорити по-російськи,— розповідають селяни.
Тоді бандити пустилися на інші хитрощі. Вони залишили в живих кілька поранених бійців Червоної Армії. Зробивши їм перев’язки, фашисти привели їх в село і дали одному бійцеві гвинтівку.
— Бий!— сказав офіцер, вказуючи на підведеного з натовпу старого.
бійця судорожно стиснули зброю. Замахнувшись, він щосили встромив штик у живіт офіцера. Фашисти кинулися на допомогу командирові, але було вже пізно. З диким виттям бандит звалився на землю, відкинувши непотрібне фотоапарат».
Кореспондент червоноармійській газети «Знамя» з частинами Червоної Армії був у багатьох селах яких господарювали німецькі фашисти.
«В одному селі,— розповідає він,— п’яні фашисти захопили членів правління колгоспу, які не встигли втекти, і розстріляли їх на очах селян. Потім зв’язали сім стариків, кинули їх на дорогу і розчавили гусеницями танків.
У дворі одного будинку були виявлені трупи двох чотирнадцятирічних дівчат, зґвалтованих німцями. Посеред вулиці лежав труп обезголовленого старого. Свідки кривавої розправи розповідають, що фашисти схопили старого батька двох червоноармійців — і почали штрикати його клинками, а потім відрубали йому голову. Були по-звірячому закатовані і вбиті і поранені червоноармійці, командири і політпрацівники, що залишилися на зайнятій ворогом території.
Всі будинки місцевих жителів були розграбовані. В машинах, покинутих німцями, бійці знаходили жіночий одяг, взуття, домашнє начиння. Мародери не гребували ганчірками, вони забирали з собою все, що потрапляло під руку».
«Вночі 27 липня в нашу частину прибігли три дівчини у віці 13-15 років і один старий колгоспник,—розповідає лейтенант Д. В. Назаров, який перебуває зараз на лікуванні у військовому госпіталі.— З великими труднощами їм вдалося вирватися з свого села, зайнятого німцями.
— З приходом в село,—розповідали дівчата,—німці стали грабувати населення, відбирати худобу, хліб, домашню начиння.
Але цього мало,—вони стали гвалтувати жінок і дівчат, незважаючи на вік.
У відповідь на звірства старі цього селища з допомогою жінок підірвали фашистський склад боєприпасів і пішли до партизанів».