Протягом всієї історії людства релігія впливала на економіку держав. Тут будуть наведені приклади позитивного впливу церкви на продуктивність і економічні показники в Англії та інших європейських країнах. Серед вчених економістів, істориків, соціологів часто виникали дискусії з приводу сумісності ісламу і ліберальної демократії, а також ісламу і західної культури. Але для економістів такі спори не потрібні. Їх більше хвилює зв’язок релігії з економічним зростанням. Деякі з них висловлювалися «за», а інші «проти». Хто з них вважав, що релігія мала згубний вплив на економіку, а інші наводили приклади позитивного вкладу релігії в розвиток економіки.
Вперше за релігію заступився Макс Вебер, який виступає за ідею «протестантської етики». Він на прикладах довів, що на півночі Англії, де процвітав протестантизм, люди жили набагато багатше, ніж католики півдня. Можливо на це процвітання вплинув протестантизм, який пропагував чесноти, аскетизм, наполеглива праця й ощадливість. З цього було зроблено висновок, що протестанти приділяли праці набагато більше часу, ніж католики, тому і заробляли більше. Вони економили, що стало сприяти появі капіталізму в західноєвропейських країнах. Але з цим сперечаються його опоненти. Вони вважають, що вчення Лютера були більше спрямовані на читання Біблії і формування людського капіталу, а не на етику протестантизму.
У той же час, релігії сприяли розвитку працьовитості й ощадливості, а це дійсно може впливати на розвиток економіки за рахунок зміни культури. Наприклад, католицький орден цистерцианців, який був поширений в Європі з XI століття, і його відгалуження – бенедиктинці, пропагували повернення до суворої життя і важкій ручній праці, а також до утримання від споживання. Тому, те що пов’язують з протестантизмом, насправді вже практикувалося кількома століттями раніше. Наслідком вчення стало процвітання і успіх цистерцианских монастирів.
У цистерцианских монастирів були не тільки орні землі, але й лісові угіддя. Всередині стін розташовувалися різні майстерні, млини, кузні. Належали цистерцианцам навіть соляні шахти. В деяких монастирях були і сади. Цей католицький орден займався різними інноваціями, за це його навіть можна назвати економічно успішним концерном. Ченці дотримувалися правила: молитися і трудитися.
Праця їх починався зі сходом сонця, а закінчувався пізно ввечері. Жили вони всі в одному приміщенні і спали на дерев’яних грубих ліжках, підстеливши під себе тільки солому. Їжа їх теж не відрізнялася особливими надмірностями. Але при всьому їхньому економічному успіху, життя монахів-цистерціанців була коротка, рідко хто з них доживав до 35 років. Важка праця, убоге харчування і суворі умови життя не сприяли довгожительства.
Протестанти, що знаходяться під впливом Реформації, перейняли цистерцианские цінності і стали широко впроваджувати їх у регіонах. Вони також вважали, що важка праця й ощадливість дуже важливими для людей. З цього можна зробити висновок, і католицький орден цистерцианців, і протестанти внесли позитивний ефект в економічне зростання країни. Протестантські вчення сприяли зростанню економіки через зміни в культуру населення. Цистерцианские вчення зіграли дуже важливу роль у житті суспільства середньовічної Європи.