Православ’я – це правильне славлення, є однією з гілок Християнської віри. Воно є ортодоксальною вірою (ортодоксальний по-грецьки означає правильний або стоїть прямо). Це правильне вчення про Бога. Це слово говорить саме за себе і вчить вірі. Православ’я є неискаженным вченням Християнства. Воно явлене в церковних догматах. Про це у своїх роботах ще писав апологет II століття Климент Олександрійський. Православ’я не схильне всяким єресям і спотворень християнської віри. Православ’я – найбільш чиста гілка Християнства.
Православ’я – це автокефальний церковна спільнота. Між ними відбувається євхаристійне спілкування. У Православ’я є ще і якийсь містичний сенс. Воно має духовний досвід через Божественну благодать пізнання Святого Духа, який рятує і облагороджує людину. Все це взаємопов’язане і одне немислимо без іншого. Весь досвід Православ’я представлений в Церкві Христовій і дбайливо їй охороняється.
Значення слова Православ’я переклад грецького слова ” Ортодоксія. Воно має дві частини: «Орто» — прямий чи правильний, «докса» — знання, думку або слава, честь. Ці частини не можуть існувати один без одного. Це передбачає правильне уявлення релігії, правильне прославлення Христа. Православні причащаються до Його слави. У Новому Завіті слово «слава» дуже часто зустрічається.
Православ’я рятує людину від занепалого стану. Це стосується кожної людини окремо, християнин він чи прихильник іншої єретичної віри, а також людство в цілому. Православ’я не має релігійних обмежень і не відкидає інших людей, як Бог рятує всіх. Православ’я веде до пізнання істини. Ця гілка Християнства універсальна. Прихильники Православ’я не вважають серце тільки органом для перекачування крові, вони впевнені, що у нього є духовне призначення: серце – це орган спілкування з Богом. І саме серце отримує від Бога енергію. Через серце Православні Святі отримали Божественне благословення. Серце збуджує розум. Також у Православ’ї вважається, що душа знаходиться в серці. Логіка відбувається в мозку, а любов – у серці.
Православні повинні проводити багато часу в молитві. Це є спогадом про Бога». Молиться людина відчуває всередині себе Божественне присутність. Під час молитви православний християнин звільняється від мирських турбот, якими сповнений мозок (логіка). Тому зречення від мирських турбот веде людину до святості. Якщо ж людина живе тільки логікою, то це веде його до падіння. Тому важливо зберігати паяти про Бога в серці. Християнство стверджує, що всі ми народжені грішними. Ми несемо на собі пам’ять предків, що згрішили, багато тисяч років тому. Цей гріх передається з покоління в покоління. Тому людина відчуває постійне відчуття тривоги. Звертаючись до Бога, віруючий зміцнює свою безпеку.
Гріхи в Православ’ї
В Православ’ї існує сім груп смертних гріхів. До таких гріхів відноситься пристрасть – залежність, що приносить задоволення, від якої людина не може позбавитися. Гординя, це теж смертний гріх, він несе в собі презирство до інших людей, піднесення над ними. Людина впивається власними перевагами. Третій гріх – заздрість. Це неприйняття благополуччя іншої людини. Четвертим – є обжерливість. Воно є рабством власного шлунка. Їжа перестає служити підтримкою життя тіла. П’ятий гріх – це блуд. В цьому гріху людина може дійти до розпусти. Він у своїх бажаннях стає нижче тварини. До цього ж гріху відносяться і блудні думки.
Пророки ж іменуються тільки ті Святі, про які є згадка в Старому Завіті. Вони підготовлені Богом для того, щоб вони розповіли людям про розп’яття Христа і Його духовному відродженні. А також пророки мають дар передбачення майбутнього, дарований їм Богом. Також у Православної Церкви є Апостоли. Ними є самі вірні і гідні послідовники Бога. Всього їх дванадцять. У них є сімдесят вихованців. Праотці – це благочестиві предки Христа. Преподобними називаються (жінки або чоловіка), які є праведниками-ченцями.
У православних є і свої великомучеників. Ними є християни, які прийняли мученицьку смерть за Православну Віру. Ті ж з них, хто носив сан священнослужителя, і був замучений за віру в Христа, — преподобномученики.
До категорії Блаженних відносяться ті благочестиві Святі, яким Бог подарував божевілля або ті, хто не мав будинку і перебував увесь час у дорозі. Вони отримали Божу Милість за свою покірність.
Просвітителями є ті праведники, які несли слово Господнє людям і завдяки яким, численні народи прийняли Православ’я. Є ще й Праведні Бессеребренники, це ті, хто жив світським життям, але свято вірив в Бога і виконував усі його накази. Ті ж, хто осягнув смерть у світі за свою віру в Ісуса Христа або зазнав негаразди і вигнання, є страстотерпцями.