Про долі 4-й лінійної застави під командуванням старшого лейтенанта Олександра Кіндратовича Чумовицкого стало відомо лише через багато років після закінчення війни.
Ця драма розігралася на околиці містечка Устилуг, в 150 метрах від українського кордону, біля дерев’яного моста через Західний Буг. Тут, на узвишші, були обладнані три блокгауза, окопи, траншеї прикордонників.
22 червня 1941 року в 2 години ночі А. К. Чумовицкий від коменданта ділянки отримав наказ зняти з кордону посилені наряди і в оборонних спорудах приготуватися до бою. Старший лейтенант зосередив бійців на двох опорних пунктах. Одну групу прикордонників, що займала оборонні споруди біля мосту, він очолив сам, іншій, яка розташувалася на подвір’ї застави, командував його помічник молодший лейтенант А. З. Лівенцов.
Через дві години на Устилуг обрушився ураганний артилерійський і мінометний вогонь. Від вибухів тремтіла земля, все навколо затягнуло димом і гаром. Будівлі застави перетворилися в руїни. Перервалася дротова зв’язок. До мосту ринуло понад ста гітлерівців. Л. К. Чумовицкий уважно стежив за їх пересуванням. Коли німці досягли середини мосту, він подав команду:
— Вогонь!..
Потрапивши під раптовий шквал вогню прикордонників, фашисти заметалась, стали кидатися в річку, і лише кільком з них вдалося втікти. На мосту вони залишили близько 70 убитих і тяжко поранених солдатів і офіцерів.
О 5 годині 30 хвилин до Західного Бугу почали підходити німецькі танки, а за ними — піхота. Прикордонники не мали протитанкових гранат. Як бути? Чим відбити натиск? Не показуючи своє хвилювання, А. К. Чумовицкий наказав:
Так мужньо боровся і загинув чудовий командир, людина великої мужності і відваги. Добру пам’ять про нього зберігають на Волині. Його ім’я носить середня школа Устилуга. Є в цьому місті і вулиця А. К. Чумовицкого. У музеї бойової слави Устилуга герою присвячено чимало цікавих матеріалів.