З твору Голосової Ольги
Коли ми встали вранці і чули постріли гармат, папа вийшов і побачив, що настають червоні. Коли він прийшов додому і сказав нам, раптом відразу — сильний удар, у нас побилися всі вікна: це потрапив снаряд у сусідній будинок. Через кілька хвилин ми спустилися в підвальне приміщення. Раптом входять німці і беруть тата. Я вийшла на вулицю і закричала, але німець погрозив мені гвинтівкою.
Вночі, коли не було тата, німці вигнали нас з дому і змусили йти по дорозі, де летіли кулі, а самі йшли біля будинків. Однією кулею підстрелили жінку, яка йшла з нами, у неї полилася кров. Тепер вона без руки. Сусід наш, дідусь сімдесяти років, не хотів йти з дому, його вбили німці, так він і залишився лежати мертвим на подвір’ї, поки ми не повернулися додому.
Червона Армія.
При відступі фашистських військ нас вигнали з дому. Навколо нашого будинку все горіло. Але наш будинок залишився. В цей час нас не було, ми пішли в д. Подзавалье.
Коли ми пішли, вдома залишилася хвора бабуся, вона не могла ходити. Мама хотіла пройти додому подивитися, бабуся жива чи ні, але фашист-ворог її не пропускав.
Так дев’ять днів ми не бачили бабусю. Моя тітка хотіла теж спробувати пройти додому, але фашист ударив її в груди прикладом.
Коли червоні війська зайняли місто Калугу, ми з радістю пішли додому. Квартира наша була відкрита, все було розкидано. У мами взяли 100 крб. грошей, а бабуся лежала на ліжку замерзла. За свою бабусю помщуся гидким ворогам.